“Випробування вогнем” застало українців так само несподівано, як і епідемія коронавірусу. Цьогорічні пожежі, які стались у Чорнобильській зоні відчуження та на Житомирщині, показали, що в країні недостатньо ресурсів та матеріальної бази для боротьби з такими масштабними стихіями. Від вогню у зоні відчуження постраждало приблизно 5% території заповідника.
Зараз всі сили науковців спрямовані на оцінювання наслідків пожеж. За словами директора Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Олександра Галущенка, за попередніми оцінками постраждало 11,5 тис. га південно-західної частини заповідника. З них приблизно 35 % − ліси, 55 % − перелоги, 10 % − водно-болотні угіддя.
Експерти вважають: те, що ми зараз бачимо, є одним із проявів зміни клімату на всій землі. З цим згоден і Денис Вишневський, радіоеколог, автор низки книг та статей про екологію Чорнобильської зони відчуження. В інтерв’ю Хрещатик.News він розповів про ситуацію з тваринним світом заповідника та про те, чому країні потрібно змінювати тактику протидії пожежам.
Денис, за останні 30 років флора та фауна заповідника відродились. А цьогорічні пожежі все знищили знову. Який удар наніс вогонь по тваринному світу?
Дійсно, за останні 30 років завдяки тим умовам, які склались у зоні відчуження, а саме – жорсткий режим охорони, низький вплив діяльності людини, який не проявлявся на 90% території зони, природні комплекси відродилися. Вони відновилися до характерного саме для цієї географічної зони стану. Полісся – це лісовий край, де присутні типові для європейських лісів тварини: бурий ведмідь, рись, вовк, лось, олень, косуля. Тут достатньо розвинена система водно-болотних угідь і багато чого іншого. Втім, я не згоден, що пожежа, яка дійсно була найбільшою за історію існування зони відчуження (наразі таку оцінку дають фахівці) мала такий радикальний вплив на заповідник. Все ж таки лише 5 % території зазнало її впливу. Казати, що радикально були знищені природні комплекси, або тварини перейшли в інші місця, було б не правильно.
Загальну оцінку впливу вогню на рослинний та тваринний світ зараз дати можна?
Оцінку впливу на рослинний та тваринний світ поки складно дати. Станом на 28 квітня ще проходили роботи щодо локалізації цих пожеж. Мало загасити пожежу, її треба локалізувати, аби на згарищі знову не відновилось полум’я і не почалась нова пожежа. Не у всі райони, де заповідник зазнав впливу вогню, ми маємо доступ. Однак, наші фахівці вже експертно оцінили втрати – за попередніми оцінками тварини, ссавці особливо, середніх і великих розмірів, переважна більшість птахів, уникнули впливу пожежі завдяки своїй мобільності.
Вони втекли від вогню?
Так. Вони уходять не тільки від вогню і диму. Через пожежу у зоні зараз відбувається інтенсивна людська діяльність, приїжджають пожежні розрахунки, інші аварійні служби, все це створює шум – фактор, який відлякує тварин. Крім того, період, коли починається гніздування і період, коли з’являється молодняк у копитних, припадає на кінець квітня. Тобто, той пік пожеж, який був на початку та всередині квітня, не застав найменш захищену групу тварин. Чого не можна казати про маленьких тварин – це комахи, амфібії, рептилії. Вони не мають такої мобільності і, скоріше за все, на території, яка зазнала інтенсивного впливу пожежі, загинули. Але я маю сказати, що пожежа – це не завжди цілковите знищення. Я бачив багато згарищ, де вплив пожежі мав мозаїчний характер, вогонь не йшов повністю знищувальним фронтом.
Що зараз з конями Пржевальського? Багато українців дуже переживали за них, після того, як мережу облетіло відео, як коні розгублено бредуть згарищем.
Тварини із заповідника нікуди не ділись. Вони уникнули зони пожеж, але завдяки розміру заповідника, все ж таки, знаходяться в його межах. На протязі тижня-двух ми бачили, що коні Пржевальського мігрували з тих ділянок, де сталась пожежа і зараз ведуться протипожежні роботи, в інші частини заповідника та зони відчуження. Вони рушили на захід та південь. Співробітники служби охорони заповідника, які досить інтенсивно працювали в зонах пожеж, рятувальники ДСНС, аварійних служб, не доповідали нам про те, що знаходили загиблих тварин. Це хороший знак. Ці служби працюють саме на лінії вогню, тобто, можливо, в майбутньому, коли ми будемо досліджувати згарища, на нас і будуть чекати якісь неприємні знахідки. Втім, наразі ми не фіксуємо фактів загибелі тварин. Фахівці, які досліджують пожежі професійно, відмічають, що від прямого впливу вогню чи диму гине досить мало тварин. Найбільший негативний вплив пожежі – це її наслідок.
Що саме мається на увазі?
Поліцейський забезпечував супровід автівкам, що здійснювали вивезення незаконно-зрубаної деревини з Чорнобиля
Поліція, прокуратура, омбудсмен та в.о. директора відреагували на історію з побиттям 13-річного підлітка у школі Києва
Мер Гамбурга прибув до Києва
Ректора КНУ ім. Т.Шевченка підозрюють у розкраданні коштів — створено петицію з вимогою звільнити та притягнути до відповідальності
Це руйнування місць існування тварин чи ресурсів. Це сховища, кормові ресурси і багато іншого. Слід розуміти, що після пожеж трав’янистий покрив відновляється швидко. Тому ми сподіваємось, що за місяць, два коні Пржевальського повернуться до своїх звичних місць. Головне, щоб їм вистачило кормових ресурсів. Крім того, на згарищі знайшли одне лоша. Його врятували, тварина мала численні опіки, подряпини, ознаки зневоднення. Завдяки спеціалістам з Київського зоопарку ми зв’язались з притулком, де йому можуть надати фахову ветеринарну допомогу, бо у заповіднику ми не можемо її надати. Лоша туди транспортували, сподіваємось, після реабілітації ми повернемо його у заповідник, у природні умови.
Оцініть удар по матеріально-технічній базі заповідника, яка мала відношення до піклування про представників флори.
Буду казати особисто. В мене згоріла одна фотопастка. Вона опинилась в центрі інтенсивної пожежі на лівому березі річки Прип’ять, і від неї залишився просто шматок пластмаси. Важко сказати, що колись це був пристрій. Ніякої інформації ми з неї зняти не змогли. Однак, наші основні активи – транспорт, елементи інфраструктури щодо охорони заповідника, вони не постраждали. Дякувати Богу, з коптерами, які ми використовували для моніторингу ситуації навколо згарищ, також все гаразд.
Територія заповідника вже має досвід відродження з попелу. Яка ви вражаєте, чому цій території, з багатою природою, тваринним світом, постійно так “перепадає”?
Дійсно, ця пожежа є унікальною. Не важливо, з чого вона почалась – чи то господарські підпали за межами зони, які потім дійшли до її меж, чи то випадковий антропогенний фактор, чи це умисний підпал – це для нас, як для фахівців, не так важливо. Важливо те, що ми переконались на власні очі в тому, що відбуваються зміни клімату. Тобто, суха зима, досить м’яка суха весна, малий запас вологи і досить високий запас горючих матеріалів. Коли пожежа почалась, вона була досить динамічна та інтенсивна. Зона відчуження завжди горіла. Але поведінка саме цієї пожежі, швидкість розповсюдження – були унікальними. За такими ознаками ми стаємо в один ряд з країнами середземноморського регіону, з Північною Америкою, де пожежі відбуваються досить часто, і саме на їх реагування працює філософія організації протипожежних служб. Для нас це відносно новий досвід і, можливо, варто зробити якісь практичні висновки і поміняти систему реагування, тактику протидії пожежі. В період максимуму складалось враження, що за інтенсивністю пожежа випереджає дії аварійних служб. Пожежа – це прикрий, але природний процес, який в зоні відчуження не є прийнятним з причини радіоактивного забруднення. Тому тут будь-яка пожежа – це надзвичайна ситуація високого характеру.
Розмовляла: Наталія Литвинова
Читайте також:
Відкривається колосальне поле для розвитку: корисні поради, як пережити карантин і не загубити себе
