Суїцидальна поведінка при COVID-19 обумовлена психологічною реакцією на пандемію, психічними порушеннями у пацієнтів внаслідок захворювання на COVID-19 та постковідним синдромом. Є й інші причини, повідомляє Хрещатик.News із посиланням на сайт UNN.

“Глибоко помилковою є думка ряду спеціалістів про те, що суїцид при захворюванні на коронавірусну інфекцію здійснюють виключно психічно нездорові люди, чи ті, що вже мали суїцидальні нахили”, – заявила Наталія Бугайова, медичний психолог, адіктолог, експерт з психологічної кібербезпеки.

“SARS-CoV-2 проникає в нервову систему і головний мозок. а постковідний синдром включає відстрочені наслідки для організму людини, її нервової системи і психіки”, – відзначила Бугайова.

Хвилі суїциду

Психолог підкреслила, що розвитку психічних порушень і формуванню аутоагресивної поведінки сприяють тривалі соціальні обмеження, інформаційний стрес, самотність, втрата роботи, фінансові проблеми, банкрутство, домашнє насильство, боязнь захворіти і заразити близьких людей, депресія, безсоння, відсутність ефективних ліків і вакцини від COVID-19 та соціальна стигматизація.

“В умовах пандемії фіксуються самогубства внаслідок встановлення діагнозу COVID-19″, – розповіла Бугайова:

  • Восени 2020 року в Україні виникла хвиля самогубств, пов’язаних із захворюванням на COVID-19
  • 14 вересня в Харкові викинувся з вікна 40-річний лікар-педіатр Олег Басілайшвілі, який нещодавно виписався з лікарні після лікування коронавірусної інфекції;
  • 21 і 22 вересня в Київській лікарні №4 двоє чоловіків 68-ми і 42-х років, що проходили стаціонарне лікування від COVID-19, вчинили самогубство з різницею в один день, вистрибнувши з вікна другого поверху центрального корпусу;
  • 9 жовтня в Дніпрі застрелився з травматичного пістолета 45-річний лікар-анестезіолог лікарні імені Мечникова. Причиною суїциду став позитивний тест на коронавірус;
  • 19 жовтня з вікна четвертого поверху інфекційного відділення Олександрівської лікарні міста Києва вистрибнула 60-річна жінка;
  • 20 жовтня з вікна четвертого поверху київської лікарні №8 викинувся 68-річний пацієнт;
  • Ще один пацієнт, якому було 69 років і який перебував у реанімації з важкою формою COVID-19, 25 жовтня викинувся з четвертого поверху лікарні.

“Напередодні він дзвонив своїм близьким і попрощався з ними. Того ж дня ще один пацієнт лікарні намагався вистрибнути з вікна, але його втримали за ноги”, – додає психолог.

Глибинні причини

Наталія Бугайова розповідає, що за свідченнями медичного персоналу лікувальних установ, деякі пацієнти з COVID-19 намагаються накласти на себе руки, наковтавшись таблеток, а змучені виснажливою хворобою, знімають вночі кисневі маски або висмикують трубки підключення до апарату ШВЛ, щоб припинити страждання і померти.

Причинами суїциду пацієнтів інфекційних відділень медичних закладів, призначених для лікування хворих COVID-19, можуть бути психічні та неврологічні розлади: психози, спровоковані гіпоксією, інтоксикацією, виникненням мікротромбозів та інше, індукціювання, стрес, викликаний переживаннями та страхом інтенсивної терапії в реанімації, ятрогенія, боязнь інвалідизації, фінансові проблеми, що не дозволяють оплачувати лікування, відсутність підтримки з боку близьких, страх померти на самоті тощо.

За словами психолога Бугайової, слід також враховувати, що COVID-19 може виступати каталізатором як соматичних, так і психічних захворювань, що ускладнює перебіг коронавірусної інфекції.

Світова проблема

У Європі та США регулярно з’являються повідомлення про самогубства, що здійснюють лікарі та медсестри.

“В італійській провінції Ломбардія у місті Монца 34-річна Даніела Трецці, яка працювала медичною сестрою у відділенні інтенсивної терапії лікарні Сан Джерардо, наклала на себе руки після того, як у неї діагностували COVID-19. Страх, що вона могла заразити інших, став причиною суїциду”, – розповіла Наталія Бугайова.

“У США в Нью-Йорку 49-річний лікар Лорна Брін, яка очолювала департамент швидкої допомоги в клініці Манхеттена, здійснила самогубство після отримання позитивного результату тесту на COVID-19, Лорна була відправлена на самоізоляцію, але психологічне виснаження на роботі та хвороба стали причиною прийняття нею суїцидального рішення”, – додала психолог.

Вона зазначила, що неврологічні та психічні наслідки COVID-19 є серйозною клінічною проблемою, яку необхідно враховувати при призначенні комплексної терапії.

Популярні новини зараз

Столичні першокласники не розуміють 40% почутого на уроках — дослідження «Спільномова»

Начальника Солом'янського РТЦК перевели до бойового підрозділу через скандал з повісткою для журналіста "Слідство.Інфо"

Мер Києва Віталій Кличко задекларував елітні будинки та поділ майна при розлученні

Став відомий рейтинг найсильніших та найслабших шкіл Києва за результатами НМТ 2023

Показати ще

“Хронічний стрес, розлади настрою, зловживання психоактивними речовинами збільшують ризик виникнення психічних порушень і підвищують небезпеку розвитку суїцидальної поведінки, що, своєю чергою, чинить негативний вплив на соціальне і трудове життя медичних працівників, а також людей, які перенесли COVID-19”, – підкреслила психолог.

“Для збереження психічного здоров’я населення необхідно проводити цілеспрямовану роботу, націлену на профілактику психічних порушень у пацієнтів, хворих на COVID-19, і мінімізацію негативних відставлених наслідків на організм людини, її нервову систему і психіку в умовах пандемії”, – додала Наталія Бугайова.

Нагадаємо, Чи впливає страх заразитися коронавірусом на самогубства – психолог

Читайте також:

Не можна уникнути самогубств через COVID: медики пояснюють смерті у київських лікарнях

У столичних лікарнях для пацієнтів з коронавірусом стались два самогубства