Водночас, школярів, які не можуть зрозуміти більше половини почутого, виявилося 65%, і майже третина дітей не розуміють понад 75% матеріалу під час навчання. Про це у Facebook повідомив Андрій Ковальов, засновник громадської організації «Спільномова», яка проводила дослідження у школах Києва.

Дослідники припускають, що така ситуація повʼязана також із невтішними результатами українських підлітків на PISA-2022. Зокрема, 41% школярів не опанували читання з розумінням на базовому рівні.

Довідка. PISA (Program for International Student Assessment) – міжнародне дослідження якості освіти, започатковане Організацією економічного співробітництва та розвитку в 1997 році, оцінює грамотність 15-річних учнів у таких освітніх галузях, як читання, математика та природничо-наукові дисципліни, і визначає ступінь оволодіння підлітками здатністю застосовувати власні знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях. Україна вперше долучилася до програми PISA у 2018 році. А у 2022 році наша країна вдруге взяла участь у дослідженні.

«Отже, в середньому діти в 1 класі не розуміють 40% від почутого від модератора, 65% (2/3) від всіх дітей не розуміють більше 50% почутого, 29% (майже 1/3) не розуміють більше 75% почутого. Ці результати показані на графіках – зверніть увагу на кореляцію між % активного словникового запасу та % розуміння почутого»

ін зауважив, що розуміння почутого є однією з основних компетентностей для початкової школи, від цього залежить ефективність навчання вцілому. Як показали попередні дослідження «Спільномови» у дитячих садках, 85% 5-річних дітей у Києві володіють українською на недостатньому рівні.

Раніше повідомлялось: Скільки дошкільнят вільно спілкуються українською в Києві? — опитування

Довідка. Наприкінці березня Постійна комісія Київради з питань освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту затвердила пілотний проєкт вимірювання мовленнєвого розвитку за методикою ГО «Спільномова» у школах та дитсадках Дарницького та Солом'янського районів столиці.

За словами Ковальова, всі більше закладів освіти ініціюють такі вимірювання у себе, бо тема мовного середовища є все більш важливою для батьків дітей при виборі навчального закладу.