Топ-5 скандальних ректорів-“довгожителів” київських вишів, або Пора й честь знати

Автор: Євгеній Слуцький

Відомо, що власники успішних бізнес-корпорацій не схильні тримати на керівній посаді ту саму особу більше п’яти років. Страждає об’єктивне оцінювання досягнень та невдач, керівник поступово формує навколо себе лояльне оточення і… стагнація вже стукає у ваші двері. Довготривале перебування на посаді можливе тільки за умови жорсткої конкуренції та стабільно позитивного результату.

Такий підхід не зле поширити й на інші сфери нашого життя, зокрема на заклади вищої освіти.  В полі нашої уваги п’ятірка київських ректорів, які є справжніми довгожителями і обіймають свої посади мало не 30 років. Чи на користь це нашій освіті – судити вам.

Леонід Губерський (78 років)

– ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 2008 року.

В червні 2019 року КНУ опинився у центрі уваги через протистояння адміністрації університету і небайдужого студентства, що виступило проти поновлення одіозного Андрія Портнова на посаді професора університету. На щастя, студентський спротив отримав настільки потужний резонанс і підтримку громадськості, що ректору Губерському нічого не залишалось, як на камеру відмовитись від цього кроку.

У 2015 році провідний київський університет мав честь провести перші в історії незалежної України вибори ректора (згідно з новим Законом про вищу освіту) і продемонструвати всім, «як треба». Але й тут не все пройшло гладко. Основними конкурентами були чинний ректор Леонід Губерський та декан філософського факультету Анатолій Конверський. Згідно з процедурою, у голосуванні мали брати участь не тільки викладачі, а й студенти (15% від трудового колективу вишу). Частина студентського активу заявляла, що виборча комісія, розподіляючи квоти на голосування, проігнорувала незалежні інституції самоврядування на користь підконтрольних адмінресурсу. Тож до 2022 року (каденція очільників національних університетів становить 7 років) Леонід Губерський залишається на посаді і має всі шанси відсвяткувати на ній своє 80-річчя.

Історія успіхів КНУ і його очільника буде неповною, якщо ми не згадаємо так званий науково-навчальний центр «Жуків Хутір», розташований у селі Михайлівка-Рубежівка, в 15 хвилинах від Києва. За документами МОН, тут мають бути університетські лабораторії, магнітна станція, артезіанські колодязі та зерносховище. Насправді ж за високим парканом, як водиться, розташувалось таємниче елітне котеджне містечко з розкішними садибами, найдорожча з яких «належить» 90-річній тещі Губерського, Валентині Козярській. До речі, за електроенергію чомусь сплачує не еліта, а державний університет.

Віктор Андрущенко (71 рік)

– ректор Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова з 2003 року

У київських вишах існує давня традиція збирати гроші зі студентів на ремонт гуртожитків – без будь-якої документації і звітності. Молодий активіст, колишніх студентів НПУ Ілля Кротенко домігся широкого розголосу подібної практики і припинення поборів. Найбільше обурювало студентів те, що й ремонту як такого не було. Знімальна група одного з телеканалів за фільмувала не вельми привабливу картину в душових та туалетах гуртожитку – змішувачі, що відвалюються, та застарілі плями на стелі навколо труб.

У вересні 2017 року Віктор Андрущенко «засвітився» у ЗМІ та соцмережах, змусивши студентів відвідати урочистий молебень з нагоди Дня вчителя у Володимирському соборі.

Того ж року широко обговорювалась історія приватного Інституту екології, економіки та права. Один з його співзасновників – донька ректора Тетяна Андрущенко. Цьому вишу дуже пощастило – вдалося домовитися про оренду в приміщеннях НПУ 1,5 тис. м² за ціною 3,5 грн/м². Це майже в 20 разів менше, ніж сплачують інші орендатори! Для порівняння: Вісконсинський міжнародний університет (США) в Україні за оренду корпусу напроти сплачував 67 грн/м². Хоча сам Віктор Андрущенко стверджує, що він тут ні до чого, і питаннями ціноутворення на оренду нерухомості НПУ займається майнова комісія МОН України.

Раніше у 2005 році відбулося незрозуміле відчуження 0,2 га державної землі та об’єктів у Шевченківському районі Києва, які були підпорядковані НПУ, на користь ТОВ «Велдан». Потім в будівлі університету по вулиці Франка, 46 з’явився ресторан «Старе місто». Власник ресторану ТОВ «Нова земля» перебудував архітектурну пам’ятку на свій розсуд, та ще й заборгував університету за оренду понад півмільйона гривень (вважаємо, цих грошей вистачило, щоб відремонтувати санвузли в студентських гуртожитках). Таку поблажливість ректорату НПУ пов’язують з тим, що ресторан належить родині пана Андрущенка.

Завершальний штрих: починаючи з 2010 року Віктор Андрущенко разом з дружиною придбали 9 земельних ділянок у Київській області загальною площею 12 867 м² (це трохи більше 1 га), а також побудували будинок площею у 1269 м² . Є де відпочити на пенсії.

Нагадаємо також, що вчену раду університету Драгоманова хочуть розпустити через плагіат.

Микола Дмитриченко (67 років)

– ректор Національного транспортного університету з 2002 р.

За 18 років керування НТУ Микола Дмитриченко гучними скандалами не відзначився. Хіба що двічі “змагався” за антипремію “Академічна негідність” у 2017 та 2019 роках у номінації «найбільш токсичний ректор». Першого разу – за створення токсичної мережі плагіаторів та фальсифікаторів в НТУ.  Другого – за те, що має інформованих опонентів-викривачів. Що ж, віддамо належне – пан Дмитриченко жодного разу не переміг, бо мав більш “видатних” конкурентів.

На відміну від колег, ректор-транспортник землю гектарами не скуповував. Родина ректора НТУ має у власності квартиру в Києві площею 86 м², гараж 24 м², скромний автомобіль Mitsubishi Lancer 2008 р. випуску, позашляховик Hyundai Tucson 2017 р. та записані на дружину Mercedes-Benz E 250 CDI, а також BMW X5 xDrive 25d 2018 р. Що ж, непоганий смак – як і належить тому, хто тямить у транспорті. Звичайно, як у кожного солідного ректора, є банківські рахунки – загалом 122 233 у національній валюті, а разом з дружиною вони володіють готівковими коштами, як то кажуть – у «твердій валюті» (USD 45 000 та EUR 24 000).

Для повноти картини наведемо відгуки про діяльність ректора теперішніх та колишніх студентів НТУ на сайті studzona.com. Із 103 відгуків пан Дмитриченко отримав 82 негативних, та лише 21 позитивний. Його рейтинг як керівника та викладача отримав від’ємну оцінку –1,088.

Наведемо найбільш показові висловлювання. «Сформувалася спільнота «вчених», яким наука як така байдужа, спільнота, в якій встановилися традиції взаємного рецензування та опонування дисертацій. Легіон псевдовчених множиться з дивовижною швидкістю. Існує також серйозна проблема з журналами, в багатьох з них немає контролю якості публікацій і необхідних процедур рецензування. Усе це завдає величезної шкоди вітчизняній науці, а ректору байдуже». «Ректор припускається кадрових помилок і це дуже сумно, для нього головне лояльність (слухняність і керованість), ніж фах (розум і хист)».

Михайло Згуровський (70 років)

– ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» з квітня 1992 року.

За 28 років перебування на посаді заслужив звання найодіознішого київського ректора. Почесний академік і винахідник. Останнє слово тут ключове, бо Михайло Захарович скрупульозно декларує всі доходи і не соромиться показати загалом понад три мільйони щорічного прибутку. Вже з 2008 року офіціально вважається гривневим мільйонером, бо саме тоді Згуровський заробив близько 2 500 000 грн і на рахунках, разом з цінними паперами, мав майже 8 млн грн.

Звичайно, спостерігаючи як активно забудовуються елітними ЖК землі, підпорядковані КПІ, студенти (головні викривачі корупційних оборудок) мали сумнів щодо декларації ректора за 2017 рік. Проте єдиний рядок у звіті, який сповіщав, що друга дружина Згуровського Тетяна Померанцева є громадянкою США та брокером у Каліфорнії, підштовшнув до розгадки. Так студенту Олександру Савісько вдалося з’ясувати адресу будинку Померанцевої у Каліфорнії. А кадастровий номер будинку привів до інформації про угоди за 2011 р. між Померанцевою та Згуровським. Як виявилось, у травні 2016 р. Згуровський продав дві сусідні з будинком земельні ділянки в окрузі Ескондідо за USD 500 тис., а незабаром будинок за USD 840 тис. по сусідству з ділянками. У жовтні 2017-го син Згуровського Олександр продав у ближньому каліфорнійському окрузі Лейксайд будинок на 400 м² за понад USD 650 тис.

Отож, за 2016-2017 роки Згуровський заробив майже 2 млн доларів, з урахуванням офіційної зарплати для купівлі вказаної нерухомості ректору знадобилось би накопичувати понад 10 років. Виникає питання: звідки ж гроші? До речі, за 11 років на землі КПІ замість запланованих навчальних корпусів побудовані чотири багатоповерхівки. Станом на 2019 рік комерційне будівництво тривало.

Анатолій Мазаракі (69 років)

– ректор Київського національного торговельно-економічного університету (КНТЕУ) з 1991 року.

Почесний професор, академік, доктор економічних наук, та автор 300 наукових праць, має безліч державних нагород за вагомий внесок у розвиток національної освіти, державне будівництво, соціально-економічний розвиток України.

Незмінний ректор КНТЕУ протягом 29 років. Як і дехто з його колег, закоханий у рідну землю. Тому, якщо вірити декларації, разом з дружиною володіє 7 земельними ділянками у Київській області загальною площею 3 га. Більшість ділянок записана на дружину. Дві квартири в Києві – 89 та 125 м², а також два будинки – у Києві 332,3 м² та в селі Іванковичі, Васильківського району 184,7 м². Начебто, все як у людей. Ні в жодні скандали ректор не потрапляв, якщо не брати до уваги банкрутство приватного вишу з гучною назвою Міжнародна академія фінансів та інвестицій, яка була створена у 2006 році при Торгово-промисловій палаті України.

Керувало академією (МАФІ) подружжя Подолєвих. Про нецільові витрати на закордонні подорожі, надання інформаційних послуг та безпідставне підвищення ними власних зарплат стало відомо під час аудиторської перевірки 2010-2013 років, яку влаштувала ТПП. Загалом тоді не дорахувались 2,5 млн грн.

Питання, як так довго вдавалось приховувати подібну «управлінську діяльність», відсилає нас до пана Мазаракі. Будучи головою ревізійної комісії ТПП Анатолій Антонович неодноразово затверджував звіти про її фінансову та господарську діяльність, а коли все «спливло», щиро обурювався, що доленосна аудиторська перевірка діяльності Подолєвих пройшла без нього. Як з’ясувалося, взагалі невідомо як МАФІ отримувала ліцензію на надання освітніх послуг, адже для цього обов’язкова наявність документа про власність або оренду приміщення, де мав відбуватися навчальний процес. Натомість Подолєви демонстрували свідоцтва про право власності на приміщення ТПП. Це пояснюється тим, що з 2008 р. Мазаракі входив до складу акредитаційної комісії і був присутнім при видачі ліцензій.

У 2015 р. було досудове слідство, чималий інтерес податківців, та врешті справа дійшла до адміністративного суду. Попри це Мазаракі – й досі ректор провідного київського університету.

Нагадаємо, “Хрещатик.news” провів власне дослідження “безкоштовності” освіти в Україні і перевірив, скільки збирають столичні школи з батьків.

Читайте також:

Вас затопили… Як отримати компенсацію від сусідів?

Добудувати не можна знести: що очікує на будинок-привид на Львівській площі?

Нова Українська Школа: чому реформа освіти виявилася провальною та хто в цьому винен?

Менше споживаєш – менше платиш: як заощадити на комунальних послугах