Найулюбленішому аеропорту киян та гостей столиці, Міжнародному Аеропорту "Київ" виповнюється 100 років. Найбільший платник податків серед комунальних підприємств Києва, що входив до трійки лідерів за кількістю перевезень пасажирів до початку повномасштабної війни в Україні, готовий приймати пасажирів протягом місяця з моменту відкриття авіаперевезень. Про будні Аеропорту "Київ" під час війни та плани на майбутнє у інтерв’ю з Головою Ради директорів Міжнародного Аеропорту "Київ" Денисом Костржевським.

Джерело: Українські новини.

Розкажіть про стан Аеропорту "Київ" до початку повномасштабного вторгнення, ваші інвестиційні плани та як аеропорт мав зустріти власне сторіччя.

Почнемо здалеку. Аеропорт "Київ" дуже важко пережив карантинні обмеження, пов’язані з коронавірусом, у нас півроку робота була повністю паралізована. І, фактично, напередодні війни, на початку 2022 року, аеропорт перебував у стані відродження та відновлення своєї діяльності. У нас дуже швидко збільшувалася кількість пасажирів, кількість рейсів, велися переговори з новими потенційними авіакомпаніями, які б значно розширили географію польотів. Тобто напередодні війні ми були на підйомі.

Більше того, аеропорт мав дуже амбітні плани розвитку на 5 років вперед, до 2027 року. Ми були націлені потроїти кількість обслуговуваних рейсів, кількість пасажирів - до п’яти мільйонів на рік, в порівнянні з двома мільйонами, що у нас були перед коронавірусом у 2019 році.

Мова іде про інвестиційні плани з реконструкції аеродромного комплексу, правильно?

Безумовно, таке велике збільшення обсягів обслуговуваних рейсів було можливо зробити лише за умови розвитку та реконструкції аеродромного комплексу. Планувалися великі інвестиції в інфраструктуру: подовження злітно-посадкової смуги, реконструкція руліжних доріжок і повне переобладнання навігаційної та світлосигнальної систем. Аеропорт мав стати технологічно більш сучасним, безпечнішим та всепогодним. Ми отримали б можливість обслуговувати літаки з підвищеною пасажиромісткістю, типу А321, які наразі аеропорт не в змозі обслуговувати, але їх використовують і будуть у майбутньому використовувати всі наші базові перевізники. І тому ми розпочали роботи з проєктування масштабної реконструкції, вели переговори з інвесторами і розглядали різні моделі залучення інвестицій.

Про які кошти іде мова?

Ми дуже ретельно вивчали модель державно-приватного партнерства, зокрема, консесійну модель, яка б дозволила залучити великі інвестиції, близько 300 млн євро. Також вели переговори з органами державної та місцевої влади для того, щоб втілити цю модель інвестицій у життя.

Чи був, на вашу думку, об’єкт готовий до російського вторгнення?

Аеропорт "Київ" не є військовим об’єктом, у нас немає ані зброї, ані жодних інших засобів або навичок для відсічі ворога. Звичайно, із засобів масової інформації ми були обізнані, як і вся країна, стосовно ситуації щодо зосередження російських військ на кордоні, ми всі спостерігали вивезення посольств іноземних держав з України, не було секретом й те, що більшість авіакомпаній на момент вторгнення вже припинили польоти до України. Але з іншого боку, керівництво держави запевняло, що вторгнення не буде. І ми не мали жодних підстав цьому не вірити.

Популярні новини зараз

На Київщині врятували собаку, який понад три дні сидів у басейні

Новим ректором Київського політехнічного інституту обрано Анатолія Мельниченка

У Києві скоїли замах на казахського журналіста-опозиціонера

Став відомий рейтинг найсильніших та найслабших шкіл Києва за результатами НМТ 2023

Показати ще

Якими були перші години війни для Аеропорту "Київ" та що відбувалося в перші місяці вторгнення?

Зараз, безумовно, легше аналізувати що було правильно зроблено і що повинно було бути зроблено. Однак, зважаючи на те, що аеродроми є потенційно першочерговою ціллю противника, то, на мій погляд, на випадок вторгнення мали б бути розроблені якісь механізми взаємодії між силовими, правоохоронними і військовими структурами на рівні держави. Всі існуючі на підприємстві, прописані і відпрацьовані із силовими структурами антитерористичні алгоритми взаємодії були направлені на боротьбу із терористичними атаками, а тут ми мали справу не з терористичним актом, а повномасштабною війною. А на такий випадок механізмів прописано не було. Ранок 24 лютого 2022 року був для всіх нас шоком. Одразу після евакуації пасажирів, буквально в перші години війни, на територію підприємства зайшли озброєні люди і моментально перекрили доступ усім нашим працівникам на територію.

Хто були ці люди?

Вони нам не представлялися і жодних діалогів не вели. Повідомили лише те, що аеропорт перебуватиме під їхнім контролем. Щось на кшталт самооборони. А коли якийсь доступ працівникам підприємства було відновлено, це сталося десь за тиждень-два, коли туди зайшли регулярні військові формування, які і забезпечили оборону об’єкту, то ми побачили, що багато матеріально-технічних цінностей зникло або знищено. Зараз написані відповідні заяви в правоохоронні органи, і ведеться слідство щодо того хто і що там робив.

Що було далі, коли об’єкт перейшов під опіку військових?

Розумієте, з точки зору логіки, аеродром у центрі столиці потенційно є одним із тих об’єктів, куди росіяни можуть спрямувати свої зусилля в першу чергу. Тому військовими було прийнято єдине на той момент правильне рішення, яке я цілком поділяю – унеможливити використання аеродрому противником. Тому, в першу чергу, злітно-посадкова смуга була заблокована, замінована, пошкоджена, щоб ніякі літаки вже не могли туди сідати та злітати. Про це писали ЗМІ. Було зроблено ще багато чого, про що напишуть потім, після перемоги України. Фактично, Аеропорт "Київ" вніс дуже вагомий вклад в оборону столиці в перші тижні війни.

Як живе Аеропорт "Київ" зараз?

Наразі аеропорт перебуває під посиленою охороною, все що відбувається на території відбувається за погодженням з військовим керівництвом. Спільними зусиллями колективу аеропорту і військових аеропорт перетворено на неприступну фортецю. І зараз ми підсилюємо ці заходи разом із військовими. Але Аеропорт “Київ” – це, в першу чергу, цивільний об’єкт, повітряні ворота столиці. І тому основні зусилля співробітників аеропорту направлені на збереження в придатності основних засобів, термінальних комплексів, аеродромної техніки, підтримання в належному стані всіх інженерних систем. Робота не зупиняється ні на хвилину. Навантаження на людей колосальне ще і тому, що із майже тисячі співробітників, що працювали до війни на підприємстві, на роботу виходить менше сотні. Всіх інших відправлено у вимушені відпустки. Адже грошові надходження в нас припинилися більш ніж два роки тому. Людям просто немає чим платити.

Ви можете підрахувати збитки аеропорту на сьогодні?

Звичайно ми рахуємо наші збитки. Рахуємо, починаючи з перших днів. Це дуже кропітка і серйозна робота, яка проводиться із залученням висококваліфікованих спеціалістів світового рівня. Фінансистів, економістів, навіть будівельників. Адже висновки стосовно збитків лягатимуть в основу судових позовів щодо їх відшкодування за рахунок активів Росії. Наразі ми вже маємо перші два висновки аудиторських компаній і очікуємо загальний, фінальний звіт. Якщо казати взагалі, то збитки аеропорту складаються з трьох чинників. Перший – це пряма матеріальна шкода, яку завдано підприємству безпосередньо – руйнації, пошкодження, втрати тощо. Це, згідно експертного звіту, приблизно 20 млн євро.

Другий чинник – недоотримані доходи за два роки. Це ті гроші, які поступили б на рахунки підприємства, якби Росія не розпочала війну. Із них би платились зарплати, податки, тощо. Ці збитки фінансисти оцінюють більш ніж у 160 млн євро.

І третій чинник – це знецінення підприємства, як об’єкту бізнесу. Там досить складна формула розрахунку, але якщо пояснити простими словами, то для оцінки аеропорту, як бізнесу, необхідно помножити річний прибуток підприємства на певний множник. Для аеропортів, згідно світової практики, цей множник складає від 10 до 20, в залежності від багатьох факторів ризику. Тобто, якщо аеропорт, скажімо за 2019 рік, заробив 40 мільйонів євро – його мінімальна вартість – 400 млн євро. А якщо в 2023 році аеропорт заробив нуль, то і вартість його відповідно нульова. Виходячи з таких попередніх експертних розрахунків, наші сукупні збитки складають понад п’ятсот мільйонів євро на сьогоднішній день.

Яку програму "мінімум" необхідно виконати для того, аби після відкриття повітряного простору над Україною аеропорт запрацював?

Із військової точки зору, Аеропорт "Київ" знаходиться у абсолютно непридатному для використання стані. Літаки не можуть приземлюватись і злітати.

Це – з одного боку. Але, водночас, аеропорт знаходиться у такому стані, що всі ті пошкодження, всі ті заходи, які були зроблені для унеможливлення використання аеродрому супротивником, можна досить швидко усунути. Можу з упевненістю сказати, що ми будемо готові приймати пасажирів через місяць з моменту, коли буде прийнято рішення про відкриття повітряного простору над Україною. Техніка – в придатності, фахівці – готові.

А як щодо готовності працівників розпочати роботу?

Питання дуже непросте. Я вже казав, що з огляду на повне припинення надходження грошей, на жаль, від держави аеропорт не отримав ні копійки, 90% персоналу було відправлено в неоплачувані відпустки. Багато хто з працівників пішов захищати Україну із зброєю в руках, хтось допомагає в тилу. Багато людей опанували нові спеціальності. І тому реальність така, що частина фахівців може не повернутись на підприємство, взагалі у галузь. В авіації, в аеропортовій справі є такі спеціальності, коли, якщо відриваєш від діяльності людину на два чи три роки, то вона втрачає кваліфікацію. Це питання нам дуже болить. В Аеропорту «Київ» ми робимо все можливе, щоб якось утримати, зберегти той основний кістяк, тих фахівців, техніків, інженерів, який стане основою відродження підприємства. І саме ці люди зараз підтримують підприємство у належному стані і будуть приймати перших пасажирів після відкриття повітряного простору. А далі – будемо нарощувати кількість і кваліфікацію працівників, навчати і перенавчати їх відповідно до тих нових технологій, які з’являться на момент відкриття нових сполучень.

Які ваші плани на перспективу? Програма "максимум"?

Ви абсолютно праві, задаючи це питання. Незважаючи на скрутні часи, колектив Аеропорту «Київ» продовжує працювати над програмою розвитку. Адже ті вихідні дані, які у нас були до початку війни і обумовили початок проєктування реконструкції аеродрому, нікуди не ділися. Вони стали ще актуальнішими. Київ, як столиця України, виходячи із загальнодержавних, стратегічних міркувань повинен мати потужний всепогодний аеропорт на правому березі Дніпра. Аеропорт, який здатен приймати будь-які сучасні типи літаків. І тому, не зважаючи на скрутні часи, ми, хоч і в борг, але продовжуємо проєктувати реконструкцію. І як тільки дозволить час, обставини, наше фінансове становище ми розпочнемо втілення цих планів.

Зараз ми ведемо перемовини з кількома партнерами, як на державному так і приватному рівнях. Не хочу передчасно називати ці компанії. Скажу лише те, що попри війну є велика зацікавленість аеропортовою галуззю України, і, зокрема, нашим підприємством на міжнародному рівні. Наведу приклад. Є така міжнародна подія Global Airport Development, що збирає основних гравців аеропортового ринку двічі на рік. Це найбільш видатна світова конференція в аеропортовій галузі. Так от, на останній GAD, що походила у листопаді 2023 року, ми відчули безпрецедентний рівень зацікавленості з боку іноземних партнерів. Ми мали колосальну кількість зустрічей та професійних контактів.

Тому я впевнений, що всі наші плани стосовно реконструкції аеродрому і розвитку підприємства, про які я казав, неодмінно справдяться. Україна матиме оновлений Аеропорт "Київ", кияни будуть пишатись повітряними воротами столиці, а пасажири насолоджуватись відмінним сервісом.

Раніше повідомлялось: З аеропорту "Бориспіль" евакуювали найбільший в Україні пасажирський літак