Київ Цифровий 12 червня оновив додаток після якого з’явилась можливість купити цифрову транспортну карту за 40 гривень і не тільки. Але у киян, які розуміються на IT та digital-технологіях це викликало суперечливі враження.
Що пишуть у “Київ Цифровий”?
На сторінках “Київ Цифровий” у App Store та Google Play можна побачити останнє оновлення за 12 червня 2023 року. Ось що там написано:
“Залишаємо пластик у минулому — тепер можна придбати цифрову транспортну карту:
— Використовуйте в наземному транспорті банківську картку в Google Wallet як транспортну.
— Створюйте QR-квитки з поїздок і оплачуйте ними проїзд у метро.
— Придбайте на цифрову карту проїзний або поїздки зі знижками.
Цифрова карта прив’яжеться до банківської картки в Apple Pay/Google Pay та завжди буде у вашому телефоні!”
Інших повідомлень на офіційній-фейсбук сторінці 12 червня (коли відбулось оновлення) і далі про це покращення немає.
Не всі розуміють, за що треба платити 40 гривень
Водночас одного з користувачів застосунку, киянина зокрема, обурило те, що за цифрову картку треба платити 40 гривень. Він написав про це на Фейсбук наступне:
— “Київ Цифровий вигадали спосіб, як на відяхах майнить для киян 12 цифр крипто-гаманця транспортної картки. На жаль, 40 гривень, бо майнінг однієї картки – це десь 15 кВт∙год електроенергії. Сарказм закінчую, бо це чергове дно. В мене питання: якого біса цифрова транспортна картка взагалі щось коштує? Чому за 16 цифр банківської картки в Gpay, банк не бере з мене кошти, а якесь КП, що існує на кошти киян, вирішило додатково рубанути капусту на цифрових картках”.
Далі, ним виявлено, що з міського бюджету вже заплачено 20 млн гривень за цю послугу – тендер на prozorro.
Як це працює в інших містах Європи?
Далі, для порівняння користувач вирішив протестувати, як це відбувається, наприклад у Празі (Чехія). Застосунок має назву PID Lítačka.
Стали відомі приблизні терміни побудови метро на Виноградар
Після застілля, наніс товаришу 11 ножових поранень — на Київщині затримали чоловіка
₴9,7 млрд — саме стільки було виділено урядом на захист Трипільської ТЕС
Частина Поштової площі у Києві стала пам’яткою національного значення
— “Одразу ж в ньому отримав можливість купівлі квитка на 30, 90 хвилин, а також на 24 та 72 години. Під час купівлі є можливість вибор часу активаці: вручну пізніше, одразу після купівлі або вибрати зручний для себе час та дату. Тобто, на відміну від Києва, активація реалізована повністю в цифровому застосунку. Не потрібно нічого прикладати до турнікетів, протискуватись в транспорті до валідаторів. Далі, витратив ще 2 хвилини, пройшов легку реєстрацію і отримав можливість купівлі місячного, квартального, 10-місячного та річного проїзного квитка за значно вигіднишими цінами. Якщо на 72 години квиток коштує 330 крон, то місячний проїзний – 550 крон. І це звичайний, без пільг. При купівлі місячних, квартальних, річних проїзних квитків, теж є можливість вибору зручної для себе дати початку дії проїзного. Знову ж таки – не потрібне поклоніння турнікетам, валідатору. Все повністю реалізовано в цифровому застосунку”.
Далі, користувач задається питанням, а що реалізовано натомість у цифровому додатку української столиці?
— “Нічого, бо qr- коди обов’язково треба активувати на турнікетах або валідаторах. А щоб придбати проїзний – мені пропонують спочатку купити або пластикову або цифрову транспортну картку за 40 грн, а вже потім приступити до купівлі проїзного, який так само потрібно прикладати до турнікетів або валідаторів. В Києві, без цього зайвого хламу – ніяк. Якого біса витрачають кошти киян на розробку і впровадження якоїсь недолугої х****?”
Реакція “Київ Цифровий” на вказані користувачем-киянином проблеми
— “Доброго дня! Вартість цифрового продукту визначають декілька факторів. Головні з них: підтримка програмного забезпечення; збереження та захист даних; резервний та обмінний фонди для карт. Докладемо максимум зусиль, щоб виправити враження надалі та заслужити на довіру!”
Це викликало бурну реакцію користувачів під коментарем нижче.
