5 жовтня 1956 року Верховна Рада СРСР ухвалила указ «Про залучення до праці циган, які займаються бродяжництвом». Це змінило життя багатьох радянських ромів, повідомляє Хрещатик.News із посиланням на сайт Цей день в історії.
Радянська влада обіцяла працевлаштувати та забезпечити житлом циган, підштовхувала їх до осілості та залучення до «суспільно-корисної праці», погрожуючи виселенням у віддалені місцевості країни на виправно-трудові роботи.
Станом на 1 січня 1953 року в СРСР проживало 87206 ромів, з яких 38% вели кочовий спосіб життя. В Україні у цей час постійно проживали понад 20 тисяч ромів, які були зайняті в сільському господарстві та промисловості, ще 8525 осіб кочували.
Довідки цього періоду про становище «циганського населення» констатували низький рівень його залучення до «суспільно-корисної праці» — з поміж 49886 дорослих лише 6273 були працевлаштовані.
Паразитизму бій
Трактуючи кочовий спосіб життя ромів як «бродяжництво», а офіційне безробіття як «паразитизм», радянська влада надавала діям ромів негативного змісту. Такий спосіб їхнього життя дисонував з політикою держави, яка прагнула повної інкорпорованості ромської громади в нав’язувані соціально-економічні практики.
Як доповідали 4 листопада 1954 році у ЦК КПРС Генеральний прокурор Роман Руденко, міністр внутрішніх справ СРСР Сергій Круглов і міністр державної безпеки СРСР Іван Сєров, «більшість циган не займається чесною працею, а засоби для існування добувають жебруванням, ворожінням, здійсненням крадіжок; іноді цигани скоюють розбійні пограбування і вбивства громадян».
Зокрема, за неповними даними, у 1951 році за кримінальні злочини було арештовано понад 1000, у 1952-у — 1368, у 1953-у — 1167 ромів. Високопосадовці пропонували зобов’язати виконавчі органи влади союзних республік розв’язати соціально-побутові проблеми циган (включаючи забезпечення житлом), працевлаштувати їх, а безробітних жебраків та бродяг виселяти у віддалені райони Союзу на термін до 5 років.
Згодом Міністерство внутрішніх справ запропонувало зосередити ромів в одному з районів країни та залучити їх до «суспільно-корисної праці».
Хрущов і цигани Донбасу
Секретар Сталінського обкому КПУ Олександр Ляшко як очевидець описав випадок, який, ймовірно, став приводом до появи указу, що суттєво змінив спосіб життя багатьох циган.
Перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов був не лише кабінетним керівником, але й здійснював регулярні поїздки країною. Під час відвідин Донбасу у 1956 році його кортеж поблизу міста Дебальцеве зустрів циганський табір з десятка кибиток. Зупинившись, Хрущов зав’язав розмову, під час якої дорікнув ромам за їх спосіб життя, байдужість до освіти дітей та закликав перейти до осілості: «Наша держава не може тримати вас у неприкаяному стані. Час кочового життя минув! Так що обдумайте все як слід і припиняйте таке життя. А ми доручимо місцевим органам влади надати вам усіляке сприяння. У працевлаштуванні, у будівництві житла».
5 жовтня 1956 року президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ «Про залучення до праці циган, які займаються бродяжництвом». В указі говорилось, що «донині деяка частина циган продовжує займатися бродяжництвом, веде паразитичний спосіб життя і нерідко здійснює злочини». Відтак, указ забороняв ромам займатися бродяжництвом і «пропонував» їм перейти до осілого способу життя.
Завдання забезпечення їх постійним місцем проживання та поліпшення культурно-побутового обслуговування покладалося на республіканські уряди. Тим же, хто б «злісно» ухилявся від суспільно-корисної праці та займався «бродяжництвом», загрожувало заслання на строк до 5 років виправно-трудових робіт.
Паспортизація ромів
5 жовтня Рада міністрів СРСР ухвалила однойменну постанову, якою встановила тримісячний строк для розселення ромів на постійне проживання та їх соціально-побутове облаштування, дозволяла видавати їм грошові позики для будівництва житла, а органи міліції зобов’язувала провести паспортизацію ромів та забезпечити їхню прописку.
Начальника Солом'янського РТЦК перевели до бойового підрозділу через скандал з повісткою для журналіста "Слідство.Інфо"
У Києві з 9 грудня не ходитиме метро з Теремків до Деміївської — попередньо найближчі 6 місяців
На Одеській трасі під Києвом навесні 2024 планують відкрити новий ТРЦ
Волонтери у камуфляжі чи псевдоволонтери? - розслідувачі розповідають про шахрайські схеми в Києві
Паспортизація стала серйозним важелем припинення кочівництва ромів. Всі дорослі особи отримали паспорти, що у поєднанні з інститутом прописки, суттєво обмежувало свободу пересування.
Однак втілення указу давалось непросто. Некваліфіковану робочу силу радянська економіка потребувала і знайти робоче місце було неважко — ромів працевлаштували в сільському господарстві та промисловості, проте вони, як правило, там надовго не затримувалися.
На кінець 1957 року в Миколаївській області 121 дорослий з 493 не був працевлаштований, Полтавській — 100 з 621, Вінницькій — 126 з 283, Херсонській — 117 з 581.
Найбільшою перешкодою став об’єктивний дефіцит житла у країні. Перевірка стану виконання указу в Україні виявила, що, наприклад, у Літинському районі Вінницької області 10 родин ромів проживали в погано обладнаних землянках та антисанітарних умовах. Побутових проблем додавали суспільні стереотипи та упередження щодо циган, то ж сільське і районне керівництво навіть йшло на порушення законів, аби позбутися їхнього сусідства.
Щасливий кінець?
Зрештою, перебуваючи під такою пильною увагою держави багатьом ромам доводилося приховувати свою національність, ламати усталений спосіб життя та інтегруватися в радянський соціум. Перевірка виконання указу в 1957 році засвідчила притягнення до кримінальної відповідальності 317 ромів, у тому числі в Україні — лише 80. Надалі кількість засуджених зменшувалася.
Довідка Паспортного відділу МВС СРСР від 15 лютого 1959 року констатувала працевлаштування понад 25 тисяч ромів та суттєве зменшення їхніх міграцій, а також містила пропозицію відмінити указ 1957 року як такий, що виконав своє призначення і може нашкодити позитивному образу СРСР.
Зрештою, 27 лютого 1962 року покарання ромів «за бродяжництво» та «ухиляння від суспільно-корисної праці» було скасовано: етнічна персоналізація покарання вже була необов’язкова, адже діяли республіканські укази про боротьбу з неробами.
Нагадаємо, В столичному ТРЦ циганка пограбувала відому співачку
Читайте також:
Обережно, цигани! На Центральному вокзалі з’явились попередження про крадіїв
Більше на копів, менше на субсидії: Зеленський підписав закон про зміни у бюджеті
