В Києві можуть ввести надзвичайний стан: які саме обмеження він передбачає

МОЗ виступає за негайне введення надзвичайного стану. Окремі європейські країни вже запровадили такий режим. Це Італія, Німеччина, Румунія, Чехія, Іспанія та інші. Які нові обмеження очікують на киян, досліджував Хрещатик.News.

В столиці наразі діє режим надзвичайної ситуації, яка не притискає права громадян. Проте з кожним днем обмеження стають суворішими. Так, відсьогодні, 23 березня громадський транспорт перевозить лише працівників стратегічних сфер міста – медиків, поліцейських, робітників ЖКГ, продавців продмагів та аптек – за перепустками. Наявність перепусток перевірятиме Нацгвардія, представники якої супроводжуватимуть кожний автобус чи тролейбус. Проте якщо запровадять надзвичайний стан, обмежень побільшає.

Що передбачає режим надзвичайного стану?

Надзвичайний стан вводиться Урядом на всій території країни при виникненні проблем державного рівня – стихійного лиха, епідемії, оголошення війни – які загрожують життю і здоров’ю громадян. Надзвичайний стан має чітко визначений термін дії – наприклад, 30 або 60 діб. Обмеження, які він передбачає, прописані в законі «Про правовий режим надзвичайного стану».

В умовах надзвичайного стану органи влади мають працювати і ніхто не може припинити їх повноваження. А права пересічних громадян значно обмежуються.

Як саме можуть обмежити права киян

Деякі європейські країни вже значно обмежили права своїх громадян. Україна може наслідувати їх приклад. Що може очікувати на киян:

запровадження комендантської години в вечірній та ранковий час, заборона виходити з дому без документів;
заборона віддалятися від місця реєстрації на 200 метрів, а виходити з дому лише за термінової та нагальної потреби – наприклад за продуктами чи ліками (такі обмеження запровадила Італія);
військові патрулі на вулицях міста, які перевірятимуть документи, перепустки та права громадян знаходитись на вулиці (при відсутності поважних причин – накладати штраф, який в Італії становить 200 євро);
шкільний карантин не завершиться, а дітей остаточно переведуть на дистанційне навчання;
впровадження кримінальної відповідальності за порушення карантину та розповсюдження неправдивих чуток (за прикладом Угорщини, яка карає своїх громадян ув’язненням до п’яти років);
відмова від готівки чи обмеження таких розрахунків (за прикладом Нідерландів);
заборона збиратися в кількості більше двох, виключенням можуть бути тільки сім’ї (таке обмеження ввела Німеччина на чинному тижні);
остаточне закриття храмів, припинення богослужінь;
державні органи та органи правопорядку мають право за потреби примусово вилучати майно громадян (наприклад, автівки), не відшкодовуючи збитків;
введення карткової системи розподілу продуктів та товарів першої необхідності;
заборона нових будівництв, а також створення нових підприємств чи розширення тих, що існують;
державний контроль за ціноутворенням;
загальна і обов’язкова мобілізація для усунення наслідків проблеми, яка спричинила введення надзвичайного стану.