Шуму наробила інформація, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА нещодавно затвердив документацію, яка збільшує максимальну висоту забудови Подолу в його історичній частині з 15 до 27 метрів, а в деяких зонах – до 42 метрів. Наприклад, в ареалі "Пивзаводу на Подолі" (вул. Кирилівська) можуть дозволили зводити будинки висотою у 13 поверхів.
ТСН.ua дізнавався, чи дійсно забудова багатоповерхівками загрожує серцю Києва.
Чому не попередили про зміну висотності забудови
В Київраді кажуть, що режими забудови в історичних ареалах Києва встановлює Департамент охорони культурної спадщини КМДА.
"Департамент своїм наказом змінив режим забудови щодо висотності новобудов. По деяким територіям тепер можна будувати будівлі до 27 метрів, а по деяким до 42 метрів. Гадаю, що це зроблено під конкретні потенційні проєкти забудовників, які зверталися до КМДА із проханням змінити висотність. Було б дуже добре, якби перед тим як видавати такі накази щодо зміни обмежень по висотності, департамент охорони культурної спадщини інформував про це киян. Аби громада міста розуміла під кого, під що саме і кому там хочуть дозволити будівництво знімаючи обмеження по висотності", - розповідає сайту ТСН.ua Ксенія Семенова, депутатка Київради.
Один з цих об’єктів, де можуть з’явитися хмарочоси - колишній пивзавод на Подолі, поруч з яким забудовники хочуть звести черговий ЖК.
"Знаю, що забудовник планує там зробити більшою висотність будинків, ніж це планувалося раніше. Цей проект хоч обговорювався з громадою Подолу – людям навіть демонстрували, як це буде виглядати з різних оглядових точок. А от, що планують у інших зонах, де збільшено висотність будинків – поки мені невідомо", - додає Ксенія Семенова.
Навіщо змінили обмеження по висотності?
У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА запевняють, що були внесені окремі зміни щодо висотності забудови після дослідження пам’яток відповідно до ландшафту. А він у Києві є різних видів - промисловий, міський, монастирський, парковий. Все залежить від того, як історично розвивалася конкретна територія.
За словами Ірини Черненко, виконувачки обов’язків директорки Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, доцільність висотності та інші численні вимоги забудовник має обґрунтувати і погодити не лише у Департаменті, а й на засіданні його Консультативної ради, а також і з Міністерством культури та інформаційної політики України, оскільки зазначена територія потрапляє до Центрального історичного ареалу міста Києва.
Де на Подолі можуть з’явитися багатоповерхівки
Проєкт новобудови або реконструкції розглядається у комплексі з іншими режимами використання території, лише одним з яких є висотність, яка встановлюється виходячи з рельєфу місцевості і вже існуючої забудови.
"В історичній частині Подолу проєктувати споруди висотою до 27 метрів можна лише в тій частині Подолу, де вже історично склалася існуюча житлова та промислова забудова на рівні 5-9 поверхів, наприклад - висота будівлі елеватора на вулиці Набережно-Луговій становить 32 метри. В іншій частині Подолу, а тим більше там, де історично сформована забудова у 4-5 поверхів, ніхто не будуватиме висотних будинків, оскільки відповідно до встановлених режимів та обмежень використання цієї історичної території висотність не повинна перевищувати 15 метрів. Підкреслю, що на стадії проєкту розглядається не лише висотність, а й композиційна частина, вона повинна гармонічно вписуватися в існуючу забудову Подолу", - пояснює сайту ТСН.ua Ірина Черненко, в. о. директорки Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.
Де точно не буде хмарочосів
За її словами, озвучені цифри по висотності – це граничний розмір можливої забудови, яка визначалась за результатами наукових, історичних та містобудівних досліджень, проведених відповідними сертифікованими спеціалістами у сфері містобудування та охорони культурної спадщини.
Пожежа в Голосієво — двоє постраждалих, одна з них в лікарні
Школа на Київщині отримала модульну котельню потужністю 200 кВт
У Києві затримали столичного блогера, якого пов'язують з Тищенком, зв'язках з рф та образі військових
На війні загинув студент-політолог 4 курсу філософського факультету університету Шевченка
"До 27 метрів, це не означає, що хтось дозволить будувати будинок саме у 27 метрів. Тим більше, що обґрунтування у 27 метрів стосуються зон регулювання забудови заповідника. На самій цінній території історичного Подолу – території державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ" допустима висотність до 15 метрів", - додає Ірина Черненко.
Читайте також: Для киян розчистили територію та створили новий волейбольний майданчик у Подільському районі
Чому дозволили будувати біля підніжжя гори
Щодо забудови території колишнього пивзаводу на Подолі, який знаходиться по вулиці Кирилівська, то у департаменті пояснюють - це зона Подолу, яка має певні особливості забудови, а саме - історично належала до промислової зони. І відповідно режими використання цієї території обумовлені її історичним розвитком.
"Приміщення будівлі пивзаводу знаходяться біля підніжжя гори Юрковиця, висота якої за абсолютними відмітками над рівнем моря складає 168,6 м. – 173,5 м. Враховуючи дослідження оточуючого рельєфу місцевості та структуру ландшафту - тут дозволяється проектувати будинки висотою до 42 метрів виключно біля підніжжі гори. Але ці висотні параметри необхідно розглядати з іншими обмеженнями, які прописані в режимах використання зазначеної території. Зокрема, на цій території забезпечується збереження планувально-просторової композиції, візуального зв’язку між її основними складовими: збереження візуальних точок, фронтів розкриття на пам’ятки. У таких місцях реконструкція існуючих та будівництво нових будівель за індивідуальними проєктами мають бути погоджені в установленому порядку, у тому числі з відповідними органами охорони культурної спадщини згідно історико-містобудівних досліджень, схвалених Консультативною радою", - розповідає сайту ТСН.ua Ірина Черненко.
Читайте також: Розкрадання 104 млн грн на будівництві Подільського мосту – столична прокуратура повідомила про підозру ще трьом учасникам схеми
Забудовник проєкт ще не приносив
Вона додає, що відкоригована висота нової або надбудованої споруди тільки на одній ділянці пивзаводу не повинна перевищувати 42 метри - виключно біля підніжжя гори. За науково-містобудівними дослідженнями, проведеними розробником науково-проектної документації (Підприємство об’єднання громадян "Інститут культурної спадщини" Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України) такі режими використання території органічно інтегруються до існуючого рельєфу ділянки, забезпечують збереження історично закладеної традиції абсолютного домінування природних пагорбів Дніпра.
"У випадку з пивзаводом на Кирилівській, за результатами проведених історико-містобудівних досліджень вказаним розробником було запропоновано Департаменту визначити зазначені висотні параметри, оскільки територія історично зазнала перетворень і знаходиться в оточенні об’єктів, висота яких коливається від 9 до 55 метрів, зокрема колишнє зерносховище на вул. Кирилівській, 42. Але це не означає, що там будуть будинки у 42 метри. Це лише висотність, яка не повинна перевищуватися при проектуванні об’єктів безпосередньо біля підніжжя гори. Тобто, якщо хтось захоче там будувати, фахівці розглянуть як цей проєкт буде впливати на оточуюче середовище, робитимуть 3D моделювання, щоб він повністю відповідав збереженню планувально-просторової композиції, оточуючому середовищу, історично складеному ландшафту. Станом на сьогодні проєктна документація по вказаному об’єкту на розгляд до Департаменту не надходила", - пояснює Ірина Черненко.
Раніше повідомлялось про те, що комунальну власність Києва продали за майже 13 млн гривень людям з орбіти відомих забудовників столиці. А ще забудовник планує знищити унікальну природну зону на Галерному острові Києва.
