Автор: Оксана Москаленко
Чи багато ви викидаєте сміття? Чи сортуєте його? Що знаєте про перероблення та використання вторинної сировини? В усьому світі люди намагаються мінімізувати кількість відходів, що опиняються на звалищі, натомість в Україні звалища переповнені. На жаль, головна проблема українців не у кількості сміттєпереробних заводів, а у відсутності культури збору сміття.
За минулий рік Україна закупила закордоном сміття на суму 40 млн доларів. Так сталося тому, що українці не готові сортувати побутове сміття, а приватним підприємцям, що володіють сміттєпереробними заводами, дешевше закупити сміття закордоном, ніж налагодити його вивіз в столиці.
Звісно, існують свідомі люди, які сортують сміття і вивозять його на відповідні пункти, що приймають сміття на переробку. Але, на жаль, більшість з тих, хто сортує сміття, вимушені складати все в один бак. Адже у людей немає фізичної можливості викидати сміття окремо.
Які справи зі сміттям у столиці?
Мер Києва Віталій Кличко на своїй сторінці у Facebook розповідає, що столиця активно намагається долучитися до міжнародної практики по сортуванню сміття.
З липня 2019 року в Києві встановлено 2900 контейнерів для роздільного збору сміття. Отож усі ці відходи потрапляють не на звалища, а на сортувальні лінії, де відбираються компоненти, котрі підлягають переробленню.
Мер подякував киянам, що сортують сміття: саме завдяки їм близько 30 800 кубометрів відходів було віддано на переробку.
Станція сортування сміття у Києві
Волонтери ГО “Україна без сміття” створили у Києві станцію сортування сміття “No Waste Recycling Station”. Знаходиться вона на метро Деміївській, на вулиці Саперно-Слобідська, 25/4.
У станції сортування є сторінка у Facebook. Вона заповнена мотиваційними відеороликами, покроковими інструкціями з сортування сміття та цінною інформацією для того, хто хоче долучитися когорти екологічно свідомих людей.
На Саперно-Слобідську можна привезти сміття та розсортувати його. Якщо є питання або сумніви, на станції працюють екоконсультанти, котрі підкажуть і допоможуть розкласти все у правильні контейнери.
Також тут можна замовити екскурсію на станцію, щоб побачити все на власні очі. Екскурсія платна, усі отримані гроші йдуть на утримання станції. Адже це громадська організація, вона не має державного фінансування.
Як стати свідомим?
На сьогодні в Україні існує 26 610 несанкціонованих звалищ (ті, що знаходяться просто неба і не мають жодних документів) і лише 6107 санкціонованих полігонів, на яких відбувається правильне захоронення твердих побутових відходів. Звалища просто неба надзвичайно небезпечні, адже сміття на них не сортоване, тому залишки різних компонентів можуть утворювати фільтрат — токсичні рідкі стоки, котрі всотуються в ґрунт та потрапляють до поверхневих вод, у ставки, річки, криниці.
Щоб змінити ситуацію зі сміттям в Україні потрібно почати з себе, так вважає Євгенія Аратовська — засновниця проєкту “Україна без сміття”. Саме вона створила найактивнішу спільноту про сортування сміття та екологічну свідомість у соцмережі Facebook та з небайдужої активістки виросла до депутатки, котра відстоює інтереси довкілля України на державному рівні.
У Києві приспустили найбільший прапор через негоду та штормове попередження
На Київщині вже отримують компенсацію за встановлення СЕС та теплових насосів для ОСББ й ЖБК
На одному зі столичних хмарочосів Києва з'явився напис S.T.A.L.K.E.R
Зеленський привітав журналістів
“5 років тому я створила громадську організацію Україна БЕЗ сміття, тому що хочу бачити свою країну без звалищ. Тоді я вважала, що у проблемі відходів винен хтось, але точно – не я. Тільки пізніше я зрозуміла, що ані Президент моєї країни, ані мер мого міста, компанія, воду якої я купую в пластиковій пляшці, не зможе потрапити до мене в квартиру і привести в порядок моє власне сміттєве відро, яке і є причиною існування звалищ“, – саме так розпочала свою промову Євгенія Аратовська на Парламентських слуханнях “Пріоритети екологічної політики Верховної Ради України на наступні п’ять років”.
Євгенія Аратовська зазначила, що ніхто, крім людини не здатен розв’язувати глобальну проблему, тому розпочинати треба, перш за все, з себе. Адже тільки людина здатна розсортувати свої відходи на певні компоненти: скло, папір, пластик, органічні відходи, тощо.
Активісти вважають, що основною проблемою українців є низька екологічна культура та звичка викидати усе в одне відро, тому перелаштуватися буде складно, але можливо, варто тільки розпочати.
Пластик поштою
Громадська організація “Україна без сміття” запустила тестовий проєкт з перероблення пластику.
З 3 до 27 грудня можна відправити пластик на переробку та утилізацію Укрпоштою, Новою поштою, або службою ИнТайм. Але є декілька важливих моментів: за доставку доведеться платити відправнику. В середньому, загальна вартість посилки буде коливатися у межах 250-300 гривень. Не оплачені посилки повернуть відправнику, як і бандеролі з брудним пластиком. Приймають лише пластик – посилки зі склом, металом, папером та будь-яким іншим сміттям також будуть надіслані назад.
Активісти наголошують, що цей проєкт розрахований на людей, яким не байдужа проблема забруднення навколишнього середовища.
Програмісти за Україну без сміття
Небайдужі програмісти України створили соціальний проєкт Clewo: за допомогою смартфонів відтепер можна відмічати на карті об’єкти та сировину, що підлягає переробці. Зі спеціальним мобільним додатком можна сортувати, шукати та утилізувати відходи, а також обмінювати речі. Ця програма унікальна, вона об’єднує тих, хто сортує сміття, і тих, хто його переробляє. Запуск додатку Clewo запланований на кінець року, зараз він працює в тестовому режимі.
Батарейки, здавайтеся!
Ви знали, що одна пальчикова батарейка, викинута у смітник, може забруднити 16 м² землі або 400 л води? В Україні питання з утилізацією та переробкою батарейок досі не врегульоване. В офісах та магазинах часто стоять спеціальні коробки для батарейок. Вважається, що їх відправляють на утилізацію, та чи відбувається це на практиці?
У 2013 році львівський завод “Аргентум” оголосив про те, що готовий взяти на себе зобов’язання по переробці батарейок і люди почали масово їх збирати. Але у 2016 році підприємство відмовилося від цієї ідеї, заявивши, що переробка батарейок є збитковою.
Величезна кількість батарейок таким чином опинилася на складах або на звалищах, адже в Україні не знайшлося підприємства, яке б взялося б за цю справу. Головна причина відмови – фінансова, адже за переробку батарейок потрібно доплачувати. Але й є інша — це обсяг: та кількість, яку вдалося на той час зібрати волонтерам, була занадто малою, аби розпочинати масштабну переробку.
Влітку 2013 року була створена громадська організація “Батарейки, здавайтеся”, яка всі ці роки намагається розв’язати проблему. В поточному році вона таки знайшла певні можливості та отримала перший в Україні дозвіл на переробку батарейок за кордоном – на румунському заводі GreenWEEE.
Ця організація намагається вирішити питання на законодавчому рівні, адже потрібно, щоб за переробку батарейок платили виробники: саме так це працює в європейських країнах.
ГО “Батарейки, здавайтеся” започаткувала проєкт “Коробочки”, до якого приєдналися мережі гіпермаркетів Епіцентр, Нова Лінія та більше ніж 85 інших компаній. Учасники проєкту встановили спеціальні бокси для збору батарейок, які гарантовано відправляться на переробку закордон, адже ці компанії та імпортери фінансуватимуть переробку. Відрізнити такі коробки дуже легко, на них намальовані різні звірята та нанесена голограма «гарантована переробка», яку неможливо підробити. В мережі Епіцентр та Нова Лінія за один раз можна здати до 20 батарейок.
Як ми бачимо в основному проблеми сміттєзвалищ та довколишнього середовища України зараз хвилюють лише небайдужих людей, що переймаються майбутнім країни та дітей, які в ній житимуть. Проте матимемо надію, що з часом ситуація зміниться на краще.
Читайте також:
В столиці замінюють старі й зламані контейнери для сміття на нові та сучасні
Київ та область об’єднують зусилля задля розв’язання проблем зі сміттям
