Автор: Катерина Липа
Стривайте, а яке відношення має японська іграшка до історії столиці України? Відповідь: пряме, оскільки у нашому глобалізованому світі усе має стосунок до усього, а різні історії переплітаються і відгукуються одна у одній найхимернішим чином.
Отже, іграшка окіагарі-кобоші відома починаючи з XIV ст. і, як легко зрозуміти, є символом стійкості (назва і перекладається як «стійкий монах»), а також приносить удачу. Зазвичай ці ляльки розфарбовані дуже просто: позначене кількома лініями личко-«смайлик» та широка червона або синя смуга у найширшій частині. Забавка походить з провінції Фукусіма.
Окіагарі-кобоші купують 10 січня на Токаічі, найбільшому зимовому ярмарку провінції, за кілька тижнів до Нового Року за східним календарем. Зазвичай беруть по одній на кожного члена родини, плюс ще одна іграшка на випадок поповнення сім’ї. Щоб правильно обрати талісман, дві забавки штовхають одночасно, і беруть ту, яка довше хитається – цей талісман «сильніший».
На жаль і провінція Фукусіма, і її головне місто, стали відомі усьому світові не завдяки смішним лялькам, а у зв’язку із землетрусом, який спричинив цунамі і масштабну аварію на місцевій АЕС у 2011 р. Для допомоги постраждалим від стихійного та техногенного лиха славетний кутюр’є Кензо Такада (той самий, засновник бренду KENZO) ініціював благодійний проект «Окіагарі-кобоші у Європі».
Спочатку він сам розписав кілька забавок і звернувся до колег-кутюр’є та відомих парижан з проханням розмалювати і прикрасити заготовки з пап’є-маше на власний смак. До проекту долучилися Жан-Поль Готьє, Інес де ля Фрессанж, Мішель Кляйн, Жан Рено, Ален Делон, П’єр Рішар, славетні спортсмени, кухарі, увінчані зірками «Мішлен». Звісно, Готьє зробив з японських талісманів своїх улюблених морячків, а кухарі намалювали їм кухарські ковпаки.
Водночас Такада попросив японських митців, передусім авторів популярних у всьому світі коміксів-манга та дизайнерів кераміки, долучитися до проекту. Традиційні забавки впродовж кількох років мандрували музеями континенту, символізуючи стійкість мешканців Фукусіми і водночас творячи її позитивний образ.
Києві проект реалізувався у вельми цікавий спосіб. Для Кензо наше місто було дуже важливим, оскільки так само, як і Фукусіма, постраждало від аварії на АЕС. Тож у Києві відбулося аж чотири виставки проекту: у Японському культурному центрі, Національному музеї «Чорнобиль», Міністерстві з надзвичайних ситуацій та Музеї історії міста Києва.
Кияни стали не пасивними глядачами, а повноцінними учасниками. На прохання Кензо Такади до справи долучилися ліквідатори аварії на ЧАЕС, діти з родин, що були змушені покинути домівки та переселитися із 30-кілометрової зони відчуження, офіцери МНС. Усі вони розписали окіагарі-кобоші і долучили їх до чималої вже колекції. Мальовані на пап’є-маше соняшники, українські орнаменти та синьо-жовті прапорці помандрували світом. А Музей історії міста Києва отримав цінний подарунок – невеличку колекцію окіагарі-кобоші.
Талісмани для подарунку підібрані не навмання: це роботи художників-керамістів з Кіото, міста-побратима Києва. Митці порозважалися: втілили у окіагарі-кобоші акторів традиційного театру Кабукі, класичних японських красунь, смішних тваринок, і навіть маску бас-гітариста рок-гурту “Kiss” Джина Сіммонса. І хто тепер скаже, що ці японські ляльки не мають стосунку до історії української столиці?
Тут можна подивитись відео проекту Кензо.
Читайте також:
Зіккурат над Дніпром: історія однієї незбудованої станції метро
