У столиці попрощались із вбитою російським БпЛА під Києвом журналісткою та її чоловіком-хірургом

Про це повідомляє Укрінформ.

Попрощатися з подружжям приїхали керівник Укрінформу Сергій Череватий, ректор НМУ ім. Богомольця Юрій Кучин, колеги та друзі Тетяни та Павла, журналісти, лікарі, науковці, студенти.

«Російські злочинці хотіли вбити в нас віру, але завдяки пам'яті про таких людей, як Павло Васильович і Тетяна Миколаївна, їм цього ніколи не вдасться, адже вони продовжують жити, продовжують жити в своїх учнях, в своїх ідеях, в своїх напрацюваннях, продовжують жити в наших серцях і в пам'яті. Я неймовірно пишаюся тим, що хай короткий час, але міг йти поруч з Тетяною Миколаївною. І мені неймовірно боляче, і я передаю весь біль нашого колективу, що такі світлі, такі потужні особистості ідуть від нас на небо», – сказав на церемонії прощання керівник Укрінформу Череватий.

«Важко собі уявити... більшу втрату, аніж підготовлений професор з цілою науковою школою і перспективою найближчих кількох десятків років розвитку університету і спеціальності, (життя якого) обірвали росіяни. Паша був незламним. ... Я не знаю, як нам вдасться заповнити цю пустоту, яка буде утворюватися. Але я знаю одне, що ми мусимо зробити все те, чого не зробили вони», – зазначив ректор НМУ імені Богомольця Кучин.

Поховають подружжя на Байковому кладовищі, поховальна церемонія відбудеться о 14:00.

Тетяна Кулик була членкинею Національної спілки журналістів України. Раніше працювала головною редакторкою редакції суспільно-публіцистичних програм і ведучою «Центрального каналу» (КДТРК), Всесвітньої служби радіомовлення України, телеведучою Суспільного мовлення.

Навчалася в Національному університеті культури і мистецтв. Починала роботу літературною редакторкою. У 2015-2017 рр. була заступницею директора ТО «Хрещатик, 26» – філії ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України "Київська регіональна дирекція"».

Павло Іванчов – завідувач кафедри хірургії № 3 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор, був керівником двох клінічних баз та відповідальним за лікувальну роботу відділення хірургії № 3 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та хірургічного відділення Київської міської клінічної лікарні № 12. Він організовував процес не тільки навчальний, але й лікувальний, у тому числі пацієнтів із онкологічними захворюваннями.

Іванчов активно працював у науковій сфері та був співавтором близько 200 наукових праць, надрукованих у вітчизняних і зарубіжних виданнях, 21 патенту України на винахід, двох свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, по одному підручнику, науковому посібнику, монографії. Професор велику увагу приділяв удосконаленню свого наукового та професійного рівня. Під його керівництвом активно проводилися дисертаційні дослідження з актуальних питань ургентної хірургії та онкохірургії.

Професор Іванчов був дійсним членом (академіком) Української академії наук, членом Вченої ради НМУ імені О.О. Богомольця, головою відділення медико-біологічних наук Української академії наук, членом Спеціалізованої вченої ради з присудження наукового ступеня доктора наук і членом Вченої ради медичного факультету № 3.

Іванчов – заслужений лікар України, лауреат премії Кабінету міністрів України, нагороджений орденом «Медична слава», відзнакою св. Пантелеймона.