Надзвичайно яскраві, експресивні, фактурні роботи присвячені поколінню 30-річних та їх почуттям, емоціям, проблемам та кризам. Разом з поетичним маніфестом Валерія Крутого, який став частиною проєкту, живопис Анни Кострицької створює доволі виразне висловлювання – політичну заяву покоління міленіалів, повідомляє Хрещатик.News.
Анна, сьогодні ти вже доволі відома художниця з особистим баченням та стилем, про який заявила на початку року під час першої персональної виставки у «Шоколадному будинку». Вже тоді стало зрозуміло, що в київському арт-середовищі з’явився новий сильний гравець. Не пройшло і півроку і ось новий амбітний проєкт.
А.К. – Майже чотири роки я працювала «в стіл». Постійно перебувала у пошуку, мені постійно чогось ніби то бракувало у створених мною роботах. Я відчувала, що повинна шукати далі. Пам’ятаю, як на груповій виставці у Венеції, де я брала участь, італійка-мистецтвознавець мене запитала: «Добре, ти створила непогану абстракцію, а що далі? Як ти будеш розвивати свій стиль?». Я сказала тоді, що спробую поєднувати абстракцію з фігуративом. І вже там, у Венеції, скоріше хотіла повернутися у свою майстерню – мені здалось, що я знайшла, щось важливе для себе, для своїх візуальних висловлювань. Повернулась додому і стала активно працювати, створювати абсолютно нові, не схожі на попередні роботи. Мені казали, що вони дуже специфічні і я навряд чи зможу їх продавати, але я не зупинялась. Згодом, саме ці нові роботи стали купувати. Це дуже важливо для мене, адже я розумію, що люди не хочуть залишатися саме без цих моїх робіт. Тоді я зрозуміла, що не потрібно звертати увагу на модні тренди чи смаки публіки – створюй те, що тебе цікавить, бентежить і тоді твоє мистецтво буде чесним і зацікавить глядачів.
Виставка-маніфест – чому саме з ним ти вийшла після карантинної паузи?
А. К. – Насправді, кожне творче покоління вже не перше століття виступає з певним маніфестом. Поети оформляють ці маніфести у слова, а художники наповнюють візуальними образами. Так, ми можемо сьогодні виділити імпресіоністів, сюрреалістів, футуристів. Маніфест – можливість не тільки ідентифікувати себе і таких, як ти у соціумі, а й заявити про свої наміри, певні амбіції, про своє значення у цьому світі. Карантин дав можливість зупинитись у шаленому ритмі, зробити певні висновки та переоцінки, а також можливість поспілкуватись з друзями, послухати їх думки з приводу того, що тебе турбує. Із моїм товаришем, поетом Валерієм Крутим, ми багато говорили про наше покоління міленіалів. Він з точки зору соціуму, а я з точки зору – культури. Так з’явився наш поетично-живописний маніфест – емоційне звернення молодого покоління, яке хоче бути почутим. Наші батьки виросли в тоталітарній державі, і ми, на мій погляд, ще не можемо у повній мірі відчути себе вільними. Саме тому, ми, покоління 30-ти річних, знаходимось в певному вакуумі. Про нас не говорять, як про вже відомих постмодерністів 90-тих і ми ще не вміємо так швидко орієнтуватися і вбирати в себе всі можливості світу, як те покоління, яке йде за нами. Але, на відміну від молодих та швидких, ми вміємо відчувати смак життя, цінувати його красу й неповторність. Гадаю, що саме таким гедоністським, чуттєвим буде наш внесок у культуру. Моя виставка про те, що ми поступово розправляємо крила і виходимо із тіні. Сподіваюсь, що цей творчий маніфест дасть змогу сформувати певну творчу групу міленіалів, адже є безліч прекрасних молодих художників, про яких поки що ніхто не знає.
У покоління міленіалів з’явилось більше можливостей та засобів заявити про себе, чи не так?
А. К. – Звичайно, у нас є інтернет. Він відкриває безліч можливостей, і карантин це довів. Під час цієї вимушеної паузи я на базі своїх робіт створила інстаграм-маску у доповненій реальності, навчилася презентувати та продавати свої картини онлайн, і навіть розробила нову техніку для наступної серії своїх робіт. Вона буде більш експресивною. Також, я мала змогу взяти участь у онлайн аукціоні та написати картину під час онлайн трансляції. Ми максимально використовуємо технології та соціальні мережі, і це дає нам можливість перетнути кордони та відкрити своє мистецтво світу.
Вбитий у київському фунікулері хлопець був учнем 10-го класу та займався футболом
Вбивство у фунікулері Києва — стало відомо, де працював нападник
Під завалами зруйнованої будівлі в Києві може перебувати одна людина — ДСНС
Жінка в одному з підвалів Києва відшукала змію у відрі, однак рятувальники, що приїхали на місце дуже здивувались знахідці
А. К. – Так звичайно. Саме тому я і наважилась на виставку зараз, не зважаючи на карантинні обмеження. Це завершення певного етапу моєї творчості, і я повинна була цим поділитись з глядачем.
Долучайтесь до нашого телеграм-каналу – читайте актуальні новини Києва!
Читайте також:
Від США до Австралії, від живопису до авіації: Музею української діаспори виповнився 21 рік!
Національний художній музей України відкрився після ремонту
Картини Порошенка в музеї Гончара: знов виставка і знов ДБР (відео)
