Передісторія

За Срібної Доби (себто другої половини ХІХ ст.) вулиця Московська була одним із центрів світського життя Печерська: приватні маєтки, доходні доми, садки, кав’ярні, клуби… небагатьом із них пощастило дожити до ХХІ століття.

Та садиба останнього посла Російської Імперії у Кримському Ханаті, пізніше відома як будинок Введенської Благодійної Общини, мала фартову долю – навіть після більшовицької “націоналізації” (себто перетворення на горезвісну радянську “комуналку”) вона зберегла цілком придатний для реставрації стан.

Відновлений куточок старого Печерська вирішили перетворити на місце зберігання культурної спадщини (високі стелі з ліпниною, дощаті підлоги, балкон із колонадою та власний сад – придатнішої локації годі й шукати) – і заснували тут музей із відповідною назвою.

То́му вже 21 рік – цьогоріч культурний осередок, що тепер носить назву Музей української діаспори, святкує своє “повноліття”.

Фото: Музей української діаспори

День народження онлайн

Карантинні заходи змусили замінити традиційне святкування більш сучасним форматом – День народження музею перетворився на віртуальну виставку, назва якої – “З усього Світу / From All Over The World” – втілює найціннішу та найоригінальнішу особливість Музею української діаспори: більшість зібраної тут української культурної спадщини походить з діаспорних колекцій та архівів, розкиданих по всьому Світові.

Символіка події обертається навколо числа 21 (воно має бути магічним, правда ж?): вона розпочалася 21-го травня, розрахована на 21 день (по 10 червня включно) та знайомить глядачів із 21-м експонатом.

Найскладнішою задачею для авторів онлайн експозиції став відбір експонатів – як серед такої кількості унікальних цікавинок, визбируваних протягом 21-го року, вибрати всього лише 21 предмет?! В пріоритеті опинилися найсвіжіші надбання та декілька “базових” речей, з яких все починалося.

Василь Хмелюк. Пейзаж (Музей української діаспори)

Але наповнення сховищ Музею української діаспори вартує набагато ширшого представлення – бодай стислого й узагальненого огляду в цій невеликій статті.

Від США до Австралії

Тематичне направлення – історія та спадщина українських емігрантів – знімає з дослідників питання географічних рамок (“українського цвіту по всьому Світу” – це банальна істина).

Зараз географія контактів, які вдалося налагодити співробітникам Музею, включає обидві Америки, Австралію, ряд країн Західної Європи та декілька пост-радянських держав. Найбільш активних партнерів та благодійників вдалося знайти у США, Австралії, Франції та Німеччині.

Фото: Музей української діаспори

Серед них є установи та спілки: приміром, Історичний Архів Ігоря Сікорського (Igor I. Sikorsky Historical Archives) у штаті Коннектикут та Українська Вільна Академія Наук у США (Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S.); є приватні особи: журналіст газети “Свобода” Лев Хмельковський, відома німецька мисткиня з донецьким корінням Емма Андієвська, австралійська художниця Світлана Солдатова, племінниця легендарного танцівника Сержа Лифаря парижанка Єлена Лифар, українсько-американський колекціонер Олександр Демко… (та всіх не перелічити!); є й цілі родини: наприклад, активісти канадського “Пласту” панове Соколики та мистецька родина Кричевських, представники якої зараз живуть у США та Венесуелі.

Яр Веселовський. За вольності України

Від живопису до авіації

Так склалося історично, що найбагатше представлення у колекції Музею має мистецька та видавнича діяльність української діаспори.

Насамперед це твори художників різних напрямків – від класичного живопису Олекси Булавицького та Людмили Морозової (“прабатьків” тутешніх фондів) до сучасних химерних картин Емми Андієвської – та ціла бібліотека емігрантської літератури (друки перших переселенців 1900х-1910х років, видання з Ді-Пі таборів, роботи дисидентів періоду Холодної Війни) та періодики різноманітних жанрів (тут і сатиричні, і гостро-політичні, і дитячі, і жіночі журнали, і видання церковних громад та юнацьких спілок).

Популярні новини зараз

₴9,7 млрд — саме стільки було виділено урядом на захист Трипільської ТЕС

Начальника Солом'янського РТЦК перевели до бойового підрозділу через скандал з повісткою для журналіста "Слідство.Інфо"

Командувач Об'єднаних сил ЗСУ зустрівся з МВГ, яка за останній час знищила ракету Х-101 та "шахед"

“Пробіг під каштанами” у Києві: бігли і немовлята, і старенькі

Показати ще
Фото: Музей української діаспори

Також Музей має добру музичну підбірку (оригінальні фото, афіші та платівки), спортивну колекцію (здебільшого американського та канадського походження), зібрання унікальних документів та фотографій представників перших хвиль еміграції (раннього ХХ ст.) та декілька комплексних персональних колекцій.

Серед останніх окрім Сержа Лифаря та Ігоря Сікорського, чиї імена вже давно асоціюються із Музеєм української діаспори, є речі та документи легендарного Президента УНР в екзилі Миколи Плав’юка, нещодавно передані з Бібліотеки ім. Ольжича; меморіальна колекція сучасного героя України Марка “Франка” Паславського, подарована його американською родиною… (і це ще далеко не всі!)

Основа для екслібрису Миколи Плав’юка

Non est terminus ad perfectionem

21 рік – добрий вік для початку повноцінного життя, особливо коли розвиток обмежений хіба що хронологією (та й то два століття – це немало).

Музей невпинно поповнює фонди та бібліотечне зібрання, шукає нові контакти та нових персонажів, досліджує нові сфери життя української діаспори, влаштовує нові авторські, тематичні та мистецькі виставки (відтепер і віртуальні), майстер-класи та дитячі фести, бере участь у видавничих проектах, і звісно ж проводить екскурсії (поки що трьома мовами).

Ганна Шеляг,

науковий співробітник Музею української діаспори

Читайте також:

“Морський Король” Сікорського на службі “Близнюків” NASA

З історії Києва XVIII сторіччя: Пікантна справа студента Пашковського та дружини міщанина Павловського

Живописно-історичний фейк