22 жовтня 1454 року в Ерфурті придбано індульгенцію, надруковану технікою ручного набору. Разом із виданням «42-рядкової Біблії» це відкрило епоху книгодруку, повідомляє Хрещатик.News із посиланням на сайт Цей день в історії.
Перші бестселери
Друк тисненням кольорових текстів і зображень на тканині відомий ще з часів династії Хань, звідки він поширився у Корею і Японію. З винаходом паперу ця техніка застосовувалась і для створення книг, найдавніша з яких — «Діамантова сутра» — датується 868 роком.
Через Середню Азію і ісламський світ у кінці XIII століття вона дійшла до Європи, де близько 1400 року набула поширення і привнесена з Китаю технологія виробництва паперу, який здебільшого використовувався для виготовлення невеликих гравюр на релігійну тематику і гральних карт.
До середини XV століття друк тисненням з різьблених дерев’яних блоків ілюстрованих текстів став дешевшою альтернативою рукописним манускриптам і з’явились перші бестселери, як от трактат «Мистецтво вмирати», написаний анонімним автором на тлі соціальних потрясінь, що охопили Європу з часу епідемії «Чорної смерті».
Рухомі букви
Друк з дерев’яних набірних кліше винайшли у середині XI століття у Китаї, де його використовували для оздоблення порцеляни, а згодом — для виготовлення паперових грошей. В Європі цей друк поширення не набув. Як і його удосконалений корейський варіант, де набірні елементи — «рухомі літери», виливались з бронзи, яким у 1377 було надруковано буддистський трактат «Чикчи», найдавнішу з на сьогодні відомих у світі книг, виготовлених типографським способом.
У Європі цю технологію намагались втілити майстри в Голландії та Італії, але раніше за іншиих, близько 1440 року, успіху досягнув ювелір і гравер Йоганн Гутенберг, який у Страсбурзі займався виготовленням дзеркал.
Бізнесменом Йоганн Гутенберг виявився не дуже успішним і у 1448 році повернувся до рідного Майнца, де на позичені у зятя гроші працював над удосконаленням технології друку. Через два роки він зацікавив нею місцевого заможного бюргера Йоганна Фукса, який погодився дати позику і стати його компаньйоном у створенняі типографії.
Разом зі взятим у помічники колишнім переписувачем рукописів Петером Шьоффером Гутенберг налагодив лиття у спеціальних формах шрифтів з олов’яно-свинцево-сурм’яного сплаву, спеціальні чорнила на масляній основі, які краще за водні зчіплялись з металом, і створив друкарський верстат з гвинтовим пресом для тиражування відбитків на папері з набраного з «рухомих літер» у прямокутній дерев’яній рамі кліше.
Друк Вульгати
У 1452 році Гутенберг позичив у Фукса ще 800 гульденів для підготовки друку своєї першої книги — Біблії у редакції, відомій як «Вульгата». Робота йшла повільно, то ж не довелось гребувати і простішими замовленнями, серед яких була й індульгенція папи Миколи V, видана 12 серпня 1451 року для збору коштів на захист Кіпру від османської загрози.
У Майнці архієпископ-курфюрст Дітер Ербах замовив 50 виготовлених типографським способом копій. Дев’ять з них містили 30 рядків тексту, решта — 31 рядок, звідки їх умовна назва «31-рядкова індульгенція». На частині з них було зазначено рік друку — 1454-й, але на більшості було залишене місце, щоб можна було від руки вписати ім’я благодійника, який не пошкодував грошей на богоугодну справу, і дату придбання індульгенції.
Згодом Пікколоміні також засвідчив, що весь тираж — від 160 до 180 примірників, «42-рядкової Біблії», яка коштувала чималі 30 флоринів, був проданий.
Чи можна заробляти книгами?
Це не принесло Гутенбергу очікуваних прибутків, бо вже 6 листопада 1455 року суд у Майнці почав розгляд позову до нього банкіра Фукса. Гутенберг справу програв і втратив усе своє типографське обладнання, яке було заставою за взяті позики, і половину виручки за продані книги.
Він переїхав до Бамберга, де створив нову типографію. Що ним було у ній надруковано невідомо — Гутенберг не зазначав своє ім’я на виданих книгах, але є підстави вважати, що чи то він, чи хтось, хто використовував його обладнання, близько 1458 року видав «36-рядову Біблію».
В Київській області засуджено особу, що незаконно переправляла ухилянтів через кордон
У Києві на Аскольдовій могилі відкрили монумент на честь "Да Вінчі"
У Чорнобильській зоні звірі потрапили на світлини фотопасток
Біля столичного вокзалу відкрився оновлений McDonald’s із пасажирським ліфтом
Як би там не було, але фінансового успіху Гутенбергу це теж не принесло, бо того ж року він був змушений визнати себе банкрутом, не в змозі виплачувати борги місту Страсбург, набуті мало не два десятиліття перед тим.
Прибуток можливий
Лише згодом його заслуги першодрукаря було визнано на батьківщині і 17 січня 1465 року призначено пенсію як придворному Адольфа II Нассау. Це дало можливість Йоганну Гутенбергу на схилі віку повернутись у рідний Майнц, де він і помер через три роки. З часом кладовище на території місцевої францисканської церкви було зруйноване і могила Гутенберга — втрачена.
Тим часом колишній підмайстер Гутенберга Петер Шьоффер у партнерстві з його колишнім кредитором Йоганном Фуксом зумів перетворити першу книгодрукарню в успішне підприємство: 14 серпня 1457 року вони видали «Майнцський Псалтир», який став першою датованою інкунабулою і першою книгою, надрукованою трьома кольорами.
Нагадаємо, Близько 60% дорослих українців не читають книг: соціологи
Читайте також:
