У Києві сьогодні попрощаються із засновником і першим комбатом добровольчого батальйону ОУН, націонал-радикалом Миколою Коханівським із позивним "Буревій". Він загинув 10 червня під Вовчанськом на Харківщині як рядовий солдат 125-ї бригади ЗСУ.
Інформація про його смерть почала з'являтися ще 10 червня, однак, як написала дружина Коханівського Катерина у фейсбуці, офіційно про неї їй повідомили лише 4 липня - після того, як забрали з поля бою та упізнали тіло. Військовому було 53 роки.
Один із засновників добровольчого батальйону "Донбас" Семен Семенченко повідомив, що операція з пошуку та транспортування тіла тривала майже три тижні, оскільки побратими мали дістатися безпосередньо в зону бойових дій.
Екскомбат ОУН був непростою людиною: ще з початку 2000-х років - один з найрадикальніших політиків України, який через свої дії неодноразово потрапляв до СІЗО та під суд за більшості президентів. Побратими відгукуються про нього як про дуже людяну та надійну людину.
Микола Коханівський — український військовий та громадський діяч, керівник громадської організації «Добровольчий рух ОУН». До націоналістичного руху, за його словами, долучився 2003 року. Тоді він переїхав до Києва із Запоріжжя.
У столиці Коханівський вступив до Конгресу українських націоналістів, а широкому загалу став відомий після того, як разом із групою однодумців пошкодив пам’ятник Леніну на Бессарабській площі в Києві. Судовий процес за цією справою закінчився лише у 2013 році, Коханівського засудили до трьох років умовного ув'язнення.
У цей час Коханівський брав участь у парламентських виборах 2012 року — балотувався від Конгресу українських націоналістів, проте в підсумку набрав трохи більше ніж 1% голосів виборців.
Під час Революції гідності Коханівський очолив одну із сотень Самооборони Майдану, яку сформували переважно з членів ОУН. У липні 2014-го очолив добровольчий батальйон «ОУН», що вирушив воювати на Донбас. Його бійці дислокувалися в селищі Піски й боронили Донецький аеропорт. Це не завадило Коханівському в жовтні того самого року стати одним з організаторів акції під Верховною Радою на підтримку ухвалення закону про амністію «політв'язнів».
На Оболоні та в інших районах Києва фіксується сильний ранковий смог, від якого важко дихати
У столиці затримали двох киян, які планували підпал автівок військових на Закарпатті
У Києві встановили новий безбар'єний регульований пішохідний перехід на дорозі з інтенсивним рухом
Вакарчук присвятив пісню кримським татарам
У березні 2015-го Коханівського виключили зі складу ОУН. Так, Коханівський заснував власну громадську організацію «Добровольчий рух ОУН». А згодом і Всеукраїнське об'єднання «Революційні Праві Сили» (ВО РПС), до складу якої увійшли представники добровольчих батальйонів, зокрема «Айдару», ОУН, «Донбасу» тощо.
У роки до великої війни неодноразово організовував протести, за що потрапляв у СІЗО. Наприклад, у листопаді 2015 року Коханівський був одним з організаторів так званого «віче» на Майдані Незалежності, де він вимагав «повалення режиму Порошенка» за невиконання обіцянок, даних на Майдані. Учасники «віче» разом із Коханівським штурмували центральний офіс корпорації SKM Ріната Ахметова.
20 лютого 2016 року був одним з організаторів акції протесту з вимогою звільнити політв’язнів. Учасники акції пікетували Адміністрацію президента, розгромили київський офіс російського «Альфа-банку» й захопили готель «Козацький».
У листопаді 2016-го, у річницю початку Революції гідності, Коханівський знову вивів своїх прихильників на мітинг. І вони знову потрощили офісні приміщення — постраждали «Сбербанк россии» та крамниця, розташована поряд з офісом громадської організації «Український вибір» Віктора Медведчука.
Згодом Коханівського затримували за стрілянину з пневматичного пістолета під час конфлікту з екскомандиром одного зі взводів «Правого сектору» Русланом Качмалою (позивний Рем).
У 2020 році Шевченківський суд столиці засудив Миколу Коханівського за погроми на акціях до двох років обмеження волі, але призначив випробувальний термін.
За словами громадського активіста та військового Ігоря Луценка, на початку великої війни Коханівський сформував добровольчий підрозділ, який обороняв дамбу між Ірпенем і Київським морем. Потім «підрозділ розвалили» і Коханівський продовжив захист країни простим піхотинцем рядах у 125 бригади під Харковом.
Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році, Микола Коханівський знову сформував підрозділ, до якого увійшли його колишні побратими.
Як розповідає громадський активіст, а зараз військовий Ігор Луценко, на початку повномасштабного вторгнення Росії цей добровольчий підрозділ відіграв важливу роль у захисті Києва.
"Потім Коханівського за наклепами ворогів не полюбила влада, підрозділ розвалили, і він змушений був (не міг не воювати!) піти простим піхотинцем у 125 бригаду під Харків", - розповів Ігор Луценко у фейсбуку.
За його словами, бійці охороняли дамбу між Ірпенем і Київським водосховищем, підірвали її, зупинивши прохід російської техніки через Вишгородський район на столицю.
"Він пішов воювати в лютому 2022 року і сидів в окопах на нулі до останнього", - написав про Коханівського його колишній побратим Антон Петрівський.
