Українському солдату Олександру Мацієвському присвоїли звання Героя з тих пір, як з’явилося відео, як його полоненого і беззбройного розстріляли російські окупанти.
“Він показав, що дух України незламний”, – цитує The Wall Street Journal мати Мацієвського Парасковію Демчук, яка отримала медаль Героя України його імені, пише “Главред”.
Відзначається, що після розлучення Олександр жив з матір’ю в Ніжині на Чернігівщині, де перебували в момент повномасштабного вторгнення армії РФ.
У той час як окупаційні війська підійшли до воріт Ніжина, Мацієвський як доброволець приєднався до Військ територіальної оборони. До цього він не мав військового досвіду.
“Я намагалася його відрадити, але він був рішуче налаштований”, — згадує Демчук.
Підрозділ, до якого потрапив Мацієвський, було розгорнуто на одному з блокпостів області. На тлі зміни карти бойових дій зростала потреба в нових підрозділах для утримання оборони на сході України. У грудні Мацієвський повідомив, що відправляється на передову.
На початку грудня Мацієвський вже був у Бахмуті, де брав участь у боях з російськими окупантами. Штаб-сержант Василь Замола, який сам був водієм до війни, згадує, як Мацієвський говорив, що ніколи не потрапить у полон.
Вранці 30 грудня Мацієвський і ще 15 осіб прямували до лісосмуги, як підкріплення для танкової бригади, що оборонялася на північ від Бахмута.
Солдати окопалися, і близько 15 хвилин лежали в укриттях, в той час коли російські сили почали атакувати. Росіяни наступали хвилями, йдучи по тілах своїх раніше полеглих товаришів, каже сержант Замола. Раптом він помітив російських військових зліва від себе – в стороні, де знаходилися Мацієвський і ще четверо українських захисників. Росіяни обійшли їх з флангу.
Українські бійці кілька разів намагалися дістатися до групи Мацієвського на тлі того, як бій йшов весь день, але вогонь був занадто інтенсивним.
На вулиці сутеніло, а обладнання нічного бачення не дозволяло продовжувати боротьбу в темряві. Тому було віддано наказ відступати на більш укріплені позиції. “Інакше ми б усі загинули”, – зазначає сержант Замола.
Зазначається, що залишається невідомою доля двох солдатів, зниклих безвісти разом з Мацієвським. Після боїв у Бахмуті по Ніжину почали поширюватися чутки, що 163-й батальйон зазнав великих втрат.
На початку лютого Демчук упізнала пронизане кулями тіло свого єдиного сина, отримане в результаті обміну з військами РФ. Частина його голови була відсутня, розповідає жінка – але не можна було помилитися з приводу порізу над бровою і родимої плями на нозі.
У столиці відбудеться Фестиваль української писанки, планують встановити світовий рекорд з писанкарства — МКІП
У Броварах сьогодні надійшло повідомлення про нібито замінування навчальних закладів
Вбивство у фунікулері Києва — стало відомо, де працював нападник
“Пробіг під каштанами” у Києві: бігли і немовлята, і старенькі
Все прояснилося, коли з’явився з відео, на якому було видно чоловіка, в якому Демчук миттєво впізнала свого сина. Він стояв по коліно в ямі з цигаркою в роті, після чого його беззбройного розстріляли росіяни за слова “Слава Україні”.
