В Україні четвертий рік діє закон про фінансування партій із державного бюджету. За три попередні роки 6 парламентських партій, які подолали 5% бар’єр, отримали понад 1,1 млрд грн.
Після позачергових виборів до Верховної Ради 21 липня, партіям, які пройдуть у наступний парламент, держава поверне витрачені на агітацію кошти до 360 млн грн. Також держфінансування отримають ті полістили, які наберуть понад 2%.
Gazeta.ua говорить про це з головою Комітету виборців України Олексієм Кошелем.
Як працює фінансування зараз?
Перші позитивні результати вже є. Партії почали легалізовувати свою роботу. До цього навіть парламентські політсили розказували, що у них в офісах працює одна-дві людини. Зараз з’явилися перші десятки реальних людей. Почали оплачувати зарплату не в конвертах. Головне, щоб партії не залежали від олігархів. Державне фінансування досить серйозне. Цього достатньо, щоб працювати між виборами. Олігархам можна сказати ні. 360 млн грн велика сума, за ці гроші можна провести повноцінну кампанію.
Є кілька проблем. Перша. Часто державне фінансування викидається на вітер. Дві третини суми могли віднести на “улюблений” телеканал за рекламу. Безглуздість доходила до того, що “Опоблок” оголошував заборгованість перед “Інтером”.
На що мали б витрачати партії гроші від держбюджету?
Колись навіть розробили законопроект з цього приводу. Насамперед гроші мали би витрачатися на оренду офісів і зарплат працівників у регіональних осередках. Щоб партія була живою на місцях і туди зверталися виборці. Щоб в осередках виховувалися нові покоління партійців, йшов потік кадрів.
Друге на навчання, підвищувати фаховість. Від низового рівня до центрального апарату. Тоді отримаємо політиків кращої якості. Щоб при партіях працювали аналітичні центри. Бо зараз там лише активні піар-відділи, ті хто працюють зі ЗМІ. За кордоном на Заході ситуація протилежна аналітики працюють у кількаповерхових офісах. А це нові ідеї, програми, стратегії. Від цього автоматично покращується якість законопроектів чи рішень місцевих органів влади. Кошти мають йти на зустрічі з виборцями.
Якщо одна партія може отримати 360 млн грн відшкодування витрат на виборах, то загальна сума для країни може скласти 2 мільярди. Це надзвичайно велика цифра.
Зверталися у Верховну Раду, щоб зменшити суму і не спонукати партії більше витрачати чим більше витратять, тим більше повертає держава.
І щоб держава не повертала кошти, які витрачаються на пряму політичну рекламу, телевізор.
Дослухалися?
Третій Президент України зустрівся зі студентами університету Шевченка
В одному з сіл Київщини відкрили пам’ятну дошку військовому Валентину Льодовому
Чому в столиці досі продовжує діяти обмеження на проїзд Південним мостом?
На Одеській трасі під Києвом навесні 2024 планують відкрити новий ТРЦ
Ні.
Зараз багато йде на рекламу на телебаченні. Є країни, де вона заборонена. Чи варто це зробити у нас?
Сьогодні українські партії, як наркомани, які залежить від телевізійної голки. Треба заборонити телевізійну, радіо-рекламу, бордову. На виборах і між ними. Взагалі. Тоді зменшимо кошти, які витрачаються на вибори. Бо зараз картина виглядає викривленою. Коли в час агресії Росії українські партії витрачають у 2,5 рази більше (за підсумками кампанії 2014 року), ніж польські партії на виборах до Сейму. Україна є рекордсменом у Європі по кількості витрачених грошей на вибори.
Україна є рекордсменом у Європі по кількості витрачених грошей на вибори
На цих виборах побачили дивну ситуацію, коли агітують концертами і навіть спортивними змаганнями. Ми перетворили цю кампанію дострокових виборів у змагання шоу-менів і концертів. Хто збере більші аудиторії, масштабніші шоу. Вартість якісного шоу, без гонорарів артистам, понад 500 тисяч гривень. Це величезні видатки. Мали би бути оплачені в рамках виборчого фонду. Наприклад, Олег Винник разом з Михайлом Поплавським Аграрної партії проводять агітаційний тур. Іншими словами, за ці концерти мали би заплатити з виборчого фонду.
Хто реально працює в регіонах і розбудовує осередки?
Той, хто висуває більше кандидатів в об’єднаних територіальних громадах. Це “Батьківщина”, колишня БПП – “Європейська солідарність”, Радикальна партія Олега Ляшка, “Самопоміч”.
Нові партії осередків не мають, “старі” – тримаються на тому, що мали всі попередні роки. Чому так?
Партії “Слуга народу”, “Голос” і “Сила і честь” у великій політиці з’явилися в останні місяці. Тому у них реально бракувало часу на формування своїх мереж. З іншого боку партіям зручно існувати у віртуальному світі, не вкладати інвестиції у структури.
Партія це складний механізм. Для того, щоб бути впливовим і мати успіх, лише центральний офіс має нараховувати близько 70 працівників, мають працювати 25 офісів у регіонах і як мінімум районні представництва.
Для впливовості і успіху лише центральний офіс має нараховувати 70 працівників
Коли спонсори рахують, вони кажуть: а для чого? Ми краще замовимо телевізійної реклами і щоб піар-відділ придумав кілька ідей. Не потрібні нам регіональні структури.
Якби якась партія зараз думала на перспективу – у що вона мала би вкласти кошти?
У місцеві осередки. Якщо вони будуть сильними, то з’являться реальна альтернатива, критика місцевій владі. Поки така критика емоційна, необґрунтована і тому на місцевих виборах перемагають одні й ті самі. Близько 70% голів громад старі сільські, селищні, міські голови. Немає зміни поколінь у політиці на місцях.
Але у короткочасних вигодах на наступні кампанії варто інвестувати у політиків-зірок або тих, з яких таких зірок можна швидко зробити. Ті, хто мають яскраві біографії, є відомими блогерами, сценічними виконавцями. Такі інвестиції вигідні. Однак пізніше такі зірки дуже швидко згорають. На жаль, у партій дуже короткі плани і вони інвестують у короткі періоди часу.
Яку позитивну роль грає цей закон?
Того, що платить держава достатньо, щоб партія працювала і мала перспективу на виборах. Залежність від олігархів зменшується.
Раніше партії нагадували вимикачі світла. Ти його можеш увімкнути, а можеш вимкнути. Олігарх не дає місяць-другий гроші і партія фактично припиняє свою діяльність. А зараз політсили отримали гарантії, бо можуть жити за державі кошти
Партії стали прозорішими?
Прозорість збільшилася. Для всіх 353 партій. Всі без винятку змушені подавати фінансові звіти. Вже побачили скандали. Коли заводилась брудна готівка. Коли пенсіонери чи продавці супермаркетів перераховували партіям по 150 тисяч гривень. Скандали вдарили по іміджу партій. Це впливає на очищення.
Пенсіонери перераховували партіям по 150 тис. грн
З кожним кварталом все більше партій подають звіти до НАЗК. Попри це 70-80 партій не звітують. Трапляються випадки, коли НАЗК не може їх знайти старі адреси, старі голови. Потрібно вносити зміни в закон і автоматично анулювати реєстраційне свідоцтво для тих партій, які 2 раз і більше не подавали звіти. Тоді довіра до партійної системи зростатиме. Виборці часто навіть сміються, коли чують цифру: 353 партії. Або бачать у списку партію любителів алкогольних напоїв чи іншу з веселою назвою.
Чи може нова Верховна Рада скасувати закон?
Загроза висока.
Навіть у теперішньому парламенті є багато тих, хто або не розуміє логіки державного фінансування, або спекулюють на цій темі. Згадаємо “Опоблок”, який відмовлявся від фінансування з бюджету, називав це непотрібним витрачанням коштів, нав’язуванням політичних впливів ззовні. В результаті вони кошти взяли.
У новому парламенті також буде великий відсоток депутатів, які захочуть скасувати держфінансування. Через те, що Верховна Рада не врегулювала питання повернення коштів, які партії витрачають на виборах, залишила їх надвисокі межі, після виборів нас чекають спекуляції про “зайве витрачання” 2 млрд грн.
Коли цей закон може дати помітні позитивні наслідки?
Якщо ухвалимо низку змін до законодавства, помітні результати побачимо за кілька років. Не тільки заборонити рекламу, але і зменшити вплив олігархів на медіа, повноцінно фінансувати суспільне телебачення. Зміни повинні бути комплексні. Процес буде повільний. Ні в теперішньому, ні в майбутньому парламенті не бачу критичної маси людей, які би могли комплексно мислити про політичні реформи. Тому лише за кілька виборчих циклів, 10 років, побачимо результат. У будь-якому разі державне фінансування партій потрібне, щоб ті не залежали від олігархів.
21 травня президент Володимир Зеленський опублікував указ про розпуск парламенту. Позачергові вибори до Верховної Ради відбудуться 21 липня.
Народних депутатів обиратимуть за змішаною системою 225 за списками, іншу половину у мажоритарних округах, за винятком округів в окупованих Росією районах Донецької і Луганської областей і Криму.
