Восени українці за звичкою масово спалюють опале листя, не думаючи про шкоду, якої завдають довкіллю та самим собі. Чому цього не можна робити?

Про це написав громадський діяч, ініціатор створення Екологічної стратегії Києва Костянтин Яловий на своїй сторінці в Facebook.

За словами Ялового, при згорянні листя виділяється чадний газ, окис азоту, бензопірен та діоксини – усе це небезпечно для людини. Одна тонна спаленого листя викидає в повітря 30 кілограмів шкідливих речовин. Дим від таких вогнищ може викликати спазми бронхів, алергію, кашель, запаморочення.

«Не менш шкідливо спалювання листя для навколишнього середовища. Це засмічує атмосферу, воду та ґрунт, сприяє зникненню деяких видів тварин і комах, а також загрожує пожежами», – стверджує Костянтин Яловий.
Як зазначив громадський діяч, впродовж 2020 року Державною службою з надзвичайних ситуацій в Україні було зафіксовано 3746 пожеж, які сталися в наслідок підпалів, в тому числі сухої трави та листя. Це на 26% більше, ніж у 2019 році. За 7 місяців цього року внаслідок підпалу сталося 1570 пожеж.

Яловий також навів статистику Державної екологічної інспекції, яка протягом минулого року притягнула до адміністративної відповідальності 745 осіб за самовільні підпали трави та листя. Порушників оштрафували на 650 тисяч гривень.

«Замість того, щоб спалювати листя, його треба утилізувати. Найбільш поширена практика утилізації опалого листя у світі – компостування. Листя складають у спеціально підготовлену яму, засипають землею та періодично зволожують. В результаті утворюється компост – популярне органічне добриво», – пояснив Костянтин Яловий.

Він нагадав, що спалення листя карається чималим штрафом, а в окремих випадках передбачає навіть кримінальну відповідальність.

Так, згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення штраф за підпал листя складає до 15300 гривень для громадян та до 30600 гривень для посадових осіб.

Також згідно зі статтею 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем караються штрафом від 91800 до 153000 гривень, обмеженням або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

«Якщо ви страждаєте від диму, ваше право – боротися з правопорушенням тому не соромтеся викликати поліцію, щоб покарати паліїв», – зазначив Костянтин Яловий.

Додаткова інформація та коментарі:
За телефоном: +380 97 937 86 22.
Електронна адреса: press.k.yaloviy@gmail.com.