У стінах Музею історії міста Києва відбулася презентація експозиції «Проєкт 24 022 022», створеної художниками, які зараз перебувають у лавах Збройних Сил України. Автори описують цей проєкт як простір, де колишнє життя вже остаточно зникло, а нове лише починає гартуватися у полум’ї війни. Головним меседжем виставки став вислів: «У кожного з нас є своє „24 лютого“», що підкреслює глибоко особисте сприйняття трагедії кожним українцем.
Ця виставка є вже другим спільним проєктом музею та платформи «Культурні сили» — раніше вони разом презентували «Щедрик». Відкриття пройшло з аншлагом: зала була переповнена відвідувачами, а атмосфера сповнена тепла та спільних спогадів. На вході до зали розмістили арт-бук, у якому кожен гість може зафіксувати власні емоції від побаченого. Експозиція, створена за підтримки платформи «Культурні сили», є спробою осмислити трансформацію суспільства та особистий шлях кожного автора. Один із учасників, Михайло Скоп (псевдо Neivanmade), представив роботу, що відкриває виставку.
Вона символізує жах невідомості через образ Танатоса з закритим обличчям — страх, що нависав над країною за тиждень до вторгнення серед інформаційного шуму та невизначеності. Михайло, який з 2014 року працював волонтером, а тепер є військовослужбовцем, активно займається плакатним мистецтвом для комунікації зі світом, пояснюючи іноземцям, що війна в Україні — це не «локальний конфлікт», а екзистенційна боротьба.
Перша заступниця гендиректорки музею Лідія Карпенко підкреслила важливість події: захисники, які тримають у руках зброю, продовжують говорити до світу мовою культури, що є надзвичайно цінним для країни.
Серед учасників проєкту: Сергій Грех (Feros)
Ігор Гусєв (серія «Щоденник війни», створена на палітурках книг під час блекаутів)
Стас Жалобнюк (осмислення війни через античні образи)
Іван Михайлов (роботи з Led-світлом, де мирна Контрактова площа сусідує з протитанковими «їжаками»)
Валерій Пузік (проєкт «Нора» — ескізи до майбутньої п’єси про важкі будні піхоти)
Михайло Скоп (NEIVANMADE)
Роботи вражають поєднанням яскравих кольорів мирного часу та похмурих атрибутів війни: заклеєні вікна, гірлянди, що рятують у блекаут, та тривожне очікування.
Виставка демонструє, як мистецтво допомагає військовим переживати надважкі моменти та ділитися цим досвідом із суспільством.
