Заборонена в Україні "ОПЗЖ" оскаржує рішення про призупинення повноважень депутатів Київоблради — ЧЕСНО

Позивач вимагає визнати протиправним та скасувати рішення ради про призупинення повноважень депутатів облради, обраних від партії ОПЗЖ. Про це Руху ЧЕСНО повідомив сам позивач у телефонній розмові.

Наразі призначено склад суду, а от дату першого засідання ще не обрано.Ксьонзенко впевнений, що рішення є політичним і незаконним, тому і звернувся з відповідною заявою до суду.

Я подав заяву минулого тижня, 26 жовтня. Заява містить вимоги скасувати незаконне рішення та визнати його протиправним. Якщо дивитися з точки зору закону, то наші шанси — 100%. Рішення прийнято незаконно. У ради немає повноважень відсторонювати депутатів, є Конституція та закон про вибори, де чітко виписані підстави. Поки нас не обмежують у роботі та доступі до приміщень ради, ми продовжуємо працювати і виконувати свої функції, але лічильна комісія не враховує наші голоси” вважає Валерій Ксьонзенко

Вичерпний перелік підстав для дострокового припинення повноважень за рішенням відповідної ради визначено у статті 5 закону “Про статус депутатів місцевих рад”. Серед таких підстав — набрання законної сили обвинувальним вироком суду, особиста заява та несплата аліментів. Про призупинення повноважень депутатів не йдеться у жодному нормативно-правовому акті.

Колеги Ксьонзенка, чиї повноваження також призупинили, не подавали заяв, а долучаться до розгляду справи як треті особи.

Деталі. Київська обласна рада 17 жовтня своїм рішенням призупинила повноваження депутатів “політичної партії “Опозиційна платформа — за життя”. Попри великий суспільний запит, рішення викликає низку запитань, адже механізму для такого призупинення законодавство не визначає, та й “партії ОПЗЖ” за рішенням суду юридично не існує.

Ініціатор рішення Титикало визнає, що воно може бути оскаржене в суді, адже парламент на другому році повномасштабного вторгнення так і не прийняв змін до законодавства, аби легітимно позбавити повноважень депутатів, обраних від заборонених партій.

Через тривалу бездіяльність Верховної Ради у питанні обмеження повноважень та позбавлення мандатів депутатів, які були обрані від заборонених партій, місцеві ради змушені ініціювати такі рішення самостійно. Проте через відсутність чітких законодавчих підстав для таких обмежень рішення мають декларативний характер і не можуть суттєво змінити стан справ.

У преамбулі рішення автори тексту посилаються на статтю 8 закону “Про статус депутатів місцевих рад” щодо депутатської етики. Проте у цій статті не згадується можливість застосування такої санкції, як “призупинення” повноважень депутата. Загалом, що ж таке “призупинення”, не визначено ні у Регламенті Київської облради, ні у законодавстві України.

У свою чергу вичерпний перелік підстав для дострокового припинення повноважень за рішенням відповідної ради визначено у статті 5 цього ж закону. Серед таких підстав — набрання законної сили обвинувальним вироком суду, особиста заява та несплата аліментів. Порушення етичних норм чи інші подібні підстави в переліку відсутні.

Через відсутність законодавчо визначених підстав для прийняття таких рішень місцевими радами депутати від заборонених партій мають значні шанси оскаржити обмеження повноважень у судовому порядку.

На думку експерта та ексзаступника голови ЦВК Андрія Магери, по суті це ведмежа послуга. Адже, якщо наші суди все ж таки підтримають рішення Київської обласної ради, депутати заборонених партій матимуть змогу відновити свої права через ЄСПЛ, та ще й отримати за це грошове відшкодування від держави. Магера зазначає, що єдиний правильний шлях у цій ситуації — звернутися до Верховної Ради щодо внесення відповідних змін до законодавства.

“Як би ми не ставились до заборонених партій, мають бути підстави для дострокового позбавлення їхніх депутатів повноважень. Якщо немає підстав, то і рішення незаконне. Тут саме парламент має вдосконалити законодавство. Бо якщо такі депутати підуть до суду, то мають шанси на оскарження. І мова не лише про українські суди, а й про міжнародні, бо тут є шанси на отримання компенсацій, які можуть дуже дорого коштувати Україні. Фактично це ведмежа послуга”

Експерт також вказує, що таке рішення має потенційні ризики, якщо за аналогією подібні кроки будуть ухвалювати у місцевих радах, як рекомендує Київська облрада. Вирішити цю ситуацію остаточно може парламент, проте питання, чому ж так довго нардепи не розв’язують гостру для суспільства проблему, залишається відкритим.

Вже понад рік Верховна Рада розглядає чотири законопроєкти, які стосуються місцевих депутатів, обраних від заборонених партій. Кабмін пропонує позбавляти їх мандатів. Три інші пропонують без втрати мандату розпустити лише фракції таких партій, якщо вже були чи можуть бути рішення судів про заборону партії. При цьому два із цих законопроєктів подали самі нардепи, обрані від ОПЗЖ.

Рух ЧЕСНО понад рік тому аналізував ці ініціативи, проте з того часу жодних змін у темі не відбулося. Як і раніше, найбільше шансів на прийняття та позитивний висновок комітету має урядовий законопроєкт № 7476. Він пропонує позбавляти мандатів таких місцевих депутатів і утворювати у громадах військові або військово-цивільні адміністрації. Робити це Кабмін пропонує, якщо більше половини депутатів від загального складу ради втратили мандати через заборону їхньої партії.

Наразі, якщо депутат втрачає мандат, на його місце проходять наступні за списком кандидати (ч. 3–5 ст. 283 Виборчого кодексу України). Якщо представник проросійської партії з якихось причин втратив мандат, то всі чотири законопроєкти пропонують, щоб далі список не просувався і мандати залишалися “вакантними”.

Попри усі спроби винести ці ініціативи на голосування, рішення так і не прийнято. Щоб активізувати процес, нардепи ще у січні 2023 року почали збирати підписи з вимогою внести до порядку денного ВРУ низку законопроєктів, які стосуються майбутнього депутатів із проросійських партій. Більшість членів профільного парламентського комітету вже поставили свої підписи. Однак навіть це не пришвидшило вирішення питання повноважень депутатів від заборонених проросійських партій.