На реалізацію проєкту “Нова українська школа” вже виділено з держбюджету понад 2, 2 мільярди гривень, проте більшість коштів використано неефективно. Про це свідчать результати аудиту, проведеного Рахунковою палатою України.
Станом на 1 жовтня 2019 року було використано 80% коштів – це майже 1,83 млн грн. Проте більшість з них використана неефективно, вважає Рахункова палата. Аудитори перевірили ситуацію в 127 школах 9 регіонів, а також проінспектували роботу МОН і 29 структурних підрозділів з питань освіти місцевих держадміністрацій та рад.
“Концепція НУШ передбачає впровадження нового освітнього простору. Зокрема, мають бути створені простори для навчально-пізнавальної діяльності; гри; художньо-творчої діяльності; відпочинку з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами тощо. Кожна дитина має навчатися за одномісними столами та стільцями. Але у діючому ДБН проєктування будівель з урахуванням створення таких осередків та можливостей трансформування меблів не передбачено”, – йдеться у повідомленні Рахункової палати. – Через брак площі вищевказані простори створюються в кращому випадку в коридорах. Тому субвенція використовується переважно для покращення матеріально-технічної бази шкіл, а не на впровадження нового освітнього середовища, що викривляє ціль та зміст проекту”.
Аудитори вважають, що МОН не надав підрозділам освіти точного переліку матеріалів та обладнання, необхідного для освітнього процесу, а також не контролював належним чином, на що саме пішли кошти субвенції.
Проблеми, які виявив аудит Рахункової палати:
- Придбання неякісних чи, навіть шкідливих для здоров’я дітей, меблів і матеріалів.
- Неможливість створити освітній простір за вимогами НУШ у застарілих будівлях шкіл, які не пристосовані до нових умов, а також через переповненість класів. По Києву перших класів з кількістю учнів понад 30 дітей – більше 30%. Брак площі спонукає витрачати кошти на покращення матеріального стану навчальних закладів.
- Нерівні умови для всіх першокласників – кошти розпилені нерівномірно. Не всі “першачки” отримали доступ до нової комп’ютерної техніки та мультимедійного контенту. Крім того, понад третину ремонтів класів сплачують батьки.
- Порушення законодавства. В результаті аудиту були викриті 24 випадки кримінальних правопорушень у використанні державних коштів, інформацію про них надано Генпрокуратурі.
Аудитори виявили:
- майже 46 млн грн. – прямі збитки державі через закупівлю неякісних або недоцільних технічних засобів навчання;
- 32 млн грн використано з порушеннями законодавства;
- 8 млн грн – непродуктивно і неекономно;
“Фактично гроші субвенції розпорошувалися між заходами, для розпорядників головне було їх швидше використати, але при цьому чи досягнуті поставлені задачі ніхто не аналізував”, – такі висновки зробили державні аудитори, які обіцяють незабаром оприлюднити повний звіт на сайті Рахункової палати.
Читайте також:
Освіта в Україні: чому Ганна Новосад планує закривати школи та скорочувати вчителів
Як працює “шведський стіл” у столичних школах: схвальні відгуки і скандальні проблеми
З нового року в столиці діятимуть нові тендерні умови для замовлення послуг харчування у школах
