24 вересня 1941 року, на п’ятий день окупації Києва німецькими військами, у центрі міста розпочалися вибухи будинків від мін, закладених радянськими диверсантами при відступі Червоної армії. Внаслідок пожеж, що охопили понад 2 кв. км, без житла залишилося близько 50 000 людей, а Київ назавжди втратив істотну частину історичної забудови, повідомляє Хрещатик.News із посиланням на Інститут історії України та сайт Цей день в історії.
Підрозділи НКВС разом з радянськими інженерними частинами 37-ої армії у режимі таємності напередодні окупації провели широкомасштабне мінування Києва, слідуючи сталінській тактиці «спаленої землі».
Вибухівку було закладено у адміністративні будівлі, мости через Дніпро, залізничні колії та об’єкти залізничного транспорту, водопровід, електростанції, поштамт, телеграф, АТС, всі великі адміністративні будівлі, Успенський собор Києво-Печерської лаври, музей Леніна, оперний театр, окремі великі житлові будинки у центрі міста.
Опівдні 24 вересня 1941 прогримів перший вибух — у повітря злетіла фашистська комендатура на розі Хрещатика та Прорізної. У підвалі будинку почалась пожежа. Вибух був такої сили, що на сусідніх Пушкінській і вулиці Мерінга повилітали шибки, вибуховою хвилею було поранено та вбито випадкових перехожих, знищено кілька десятків припаркованих поруч автомобілів.
Згодом прогримів другий вибух, перетворивши комендатуру на гору битої цегли. Третій вибух знищив будинок навпроти, де була чайна та кондитерська.
Невдовзі було підірвано ЦУМ, будівлю колишньої міської думи, що знаходилась на Радянській площі (нині Майдан Незалежності), Будинок зв’язку — поштампт, та будинок Гінзбурга – перший хмарочос України (до речі, найвищий хмарочос Російської імперії).
Вибухи в центрі Києва відбувалися впродовж п’яти днів. Окремі будівлі – наприклад, Успенський собор – були підірвані у жовтні, а потім і листопаді. При цьому загинули тисячі мирних мешканців міста та сотні німецьких військовиків (радянська влада ніколи так і не оприлюднила кількість жертв). Спричинену вибухами пожежу німецькі протипожежні команди змогли загасити лише через два тижні.
Загалом восени 1941-го року у результаті вибухів та пожеж загинуло кілька сот нацистів. Через неспроможність зупинити вибухи та ліквідувати пожежі, окупаційна влада розпочала масові розстріли киян-заручників, інформує Хрещатик.News із посиланням на сайт Історична правда.
Першими жертвами стали євреї міста. Тридцять п’ять тисяч з яких розстріляли вже 29-30 вересня у Бабиному Яру. Сотні киян страчували після кожного випадку підпалу або диверсії підпільників.
Тож за смерть кількох сотень окупантів червоні командири розрахувалися десятками тисяч життів співвітчизників, при цьому перетворивши в руїни одне з найкрасивіших міст Європи.
Нагадаємо, 23 вересня в історії: Звільнення Полтави від фашистів. День міста
Читайте також:
На Оболоні знайшли снаряди часів Другої світової
У Києві на Аскольдовій могилі відкрили монумент на честь "Да Вінчі"
Біля столичного вокзалу відкрився оновлений McDonald’s із пасажирським ліфтом
В Києві затримали водія, який насмерть збив жінку на пішохідному переході
"Не планує брати жінок, а запросив, бо так зверху сказали" — у столичному депо "Оболонь" скандал з набором жінок?
Проблеми київської декомунізації: Хто не з нами, той проти нас
