На скасування депутатської недоторканності був серйозний запит суспільства. Його не один десяток років створювали самі депутати. Обіцяли скасувати і не виконували, говорить політолог Олег Саакян, 24 роки.
Недоторканність не є ні однозначним злом, ні позитивом. З одного боку, вона була невід’ємною частиною мандата. Приваблювала нечистих на руку людей іти в депутати, щоб захистити активи й убезпечити себе від кримінальних справ. Із другого, допомагала опозиційним нардепам уникнути тиску влади.
Із часу Революції гідності в наступні п’ять років ситуація кардинально змінилася. Депутатська недоторканність перетворилася на видимість (Верховна Рада восьмого скликання зняла її із 13 народних депутатів за поданням правоохоронних органів. ГПУ). Проблема не в недоторканності, а в судовій і правоохоронній системі.
Сьогодні депутатська недоторканність фактично ліквідована. Була ілюзія про неї, яка викликає відразу у суспільстві і є подразником. Тепер видимість луснула. А запит суспільства символічно задовольнили.
Що варто було б лишити?
Компромісом міг би бути індемнітет захист депутата за його політичну діяльність, висловлювання. Якщо це не є держзрадою чи розпалюванням міжнаціональної ворожнечі.
У перший робочий день парламент проголосував за уряд і прем’єра. Чим викликана така поспішність?
Політичний час сильно пришвидшився. У команді Зеленського це розуміють. Очікування у суспільства дуже високі. Потрібно давати швидкі відповіді. Владі треба якомога скоріше показати перші результати.
Уряд завжди асоціюється з професіоналізмом. Теперішній більш-менш складається з технократів (професіонали, які не мають політичних амбіцій. ГПУ). Це на тлі розчарованості в політиках викликає позитивне сприйняття серед українців. Так зменшують скепсис щодо непрофесійності команди президента.
Команда Зеленського прийшла з шоу-бізнесу. Там керуються принципом: “Усе робиться на завтра на ранок. В обід уже можете не приходити”. Темпи пришвидшені. Тому бачимо короткі строки, жорсткі заяви, чітке нарізання завдань і відповідальності. Навіть там, де це виходить за рамки прямих повноважень.
Проблема парламенту законодавче цунамі. Замість затору, який був під куполом Ради, можемо отримати відсутність будь-яких фільтрів у прийнятті рішень. Усе це створює ризики для діяльності Ради. Потрібне реформування нормативно-правової бази, закону про діяльність народного депутата, регламенту.
Чому імена міністрів тримали в таємниці?
Хто буде на яких посадах, до останнього не знали у владній команді. Рішення формувало вузьке коло. А приймав їх сам Зеленський.
У Києві затримали на хабарі проректора НУБІП, який допомогав уникнути мобілізації через аспірантуру
Під час пожежі на Київщині постраждав будинок відомої блогерки та переможниці шоу “Супермама”
Чому в столиці досі продовжує діяти обмеження на проїзд Південним мостом?
На Одеській трасі під Києвом навесні 2024 планують відкрити новий ТРЦ
Зазвичай Кабінет міністрів ставав продуктом домовленостей усередині парламенту й олігархів, фінансово-промислових груп. Щоб ті отримували повноту влади. Тепер цього не відбулося. Оскільки влада в руках однієї команди Офісу президента і монобільшості парламенту.
В уряді замість шести віце-прем’єрів два. Також скоротили кількість міністерств. Деякі об’єднали. Це реальна необхідність чи відсутність кадрів?
Весь уряд є однією командою. Кожного міністра, включаючи прем’єра, можна в будь-який момент змінити. І це не потягне краху всієї політичної архітектури.
Влада реагує на запит суспільства скорочувати кількість чиновників. Не розбираючи чи то депутатів, чи міністрів сприймають як привілейований клас.
Кадровий голод є. Лава запасних на ключові посади, яким довіряли би в команді Зеленського, невелика.
Чи не буде шкоди від об’єднання міністерств екології та енергетики?
Залежить від налагодження роботи, уникнення внутрішніх суперечностей. Адже йдеться про різні профілі. Зробити це буде складно. Якщо не вдасться робота обох галузей може паралізуватися.
Яка логіка в об’єднанні Мінекономрозвитку з Мінагропродом?
Могло не вистачати компетентних людей, яким довіряють. Або ж міністр Тимофій Милованов має своє бачення, як одночасно управляти двома галузями. Інше Мінагрополітики могло просто піти “під ніж” скорочення.
Кабмін очолив 35-річний Олексій Гончарук. До того три місяці був заступником керівника Офісу президента. Що можемо сказати про нього з перших днів на посаді?
Із його заяв зрозуміло налаштований більше на результат, ніж на процес. У найближчі місяць-два тільки побачимо формування порядку денного і стратегії.
Чому залишили в уряді міністрів внутрішніх справ Арсена Авакова і фінансів Оксану Маркарову?
Обоє є перехідними персонами. Доки нова команда увійде в курс справ, зможе перейняти досвід. Аваков лишається гарантом стабільності в силовому блоці. У Зеленського не знайшли людини, яка сіла б за штурвал міністерства й гарантувала, що нічого не вийде з-під контролю. Але напруження щодо Авакова всередині владної команди лишається. Його відхід від посади питання часу.
Якщо Маркоровій вдасться кілька місяців пересидіти без скандалів, проявити ефективність, то може залишитися в політичній обоймі. Вона не “токсична” для президента.
Як оціните склад уряду за п’ятибальною шкалою?
На 4,5. Він кращий, ніж можна було очікувати. Низка міністрів мають досвід і розуміння роботи в державному апараті. Мінімум тих, кого суспільство сприймало б одіозними. Загалом цей уряд за стартовими позиціями виглядає одним із найкращих за історію.
Є побоювання, що урядом і парламентом керуватиме Офіс президента. За яких умов можуть бути самостійні?
Буде президентський патронат за Кабміном. Поле власної політичної гри для прем’єр-міністра мале. Вибудовується ієрархічна вертикаль, у якій президент стоятиме вище за прем’єр-міністра.
Найближчий час парламент тотально залежатиме від президента. З часом менше. Зв’язок може розірватися, якщо монобільшість розпадеться. Тоді всередині команди виокремляться групи, які конкуруватимуть і в парламенті.
У що реально виллються антикорупційні обіцянки влади?
Посадки будуть. Як і кримінальні провадження щодо знакових політичних фігур. На це є політична воля. До того ж із цим пов’язана суспільна підтримка команди Зеленського. Важливо, щоб це відбувалося у правовому полі. А ціллю не виправдовували засоби.
Президент хоче собі більше повноважень
Також 3 серпня нардепи направили до Конституційного суду сім проектів змін до Основного закону.
Ідеться про ліквідацію монополії адвокатів на представництво у суді. Про повноваження президента утворювати регуляторні органи, призначати та звільняти директорів Національного антикорупційного бюро та Державного бюро розслідувань. Про те, щоб надати законодавчу ініціативу народу. Зменшити кількість нардепів до 300. Закріпити пропорційну виборчу систему на парламентських виборах. Також про позбавлення нардепів повноважень за неперсональне голосування, право Верховної Ради створювати консультативні та дорадчі органи, щодо уповноважених ВР.
