Володимир Балух голодував 204 дні

24 військовополонених моряки та 11 політв’язнів 7 вересня повернулися на рідну землю з російських тюрем. Їх обміняли на 35 проросійських активістів і бойовиків.

Політв’язні:

Володимир Балух, 48 років, родом із села Серебрянка Роздольненського району в Криму. Його затримали 13 березня 2017-го, звинуватили в зберіганні боєприпасів, засудили до трьох років і семи місяців колонії легкого режиму. Балух вважає, що його затримали за український прапор, який він установив на своєму будинку після анексії півострова.

19 березня 2018 року він оголосив голодування через неправомірний на його думку вирок. Не вживав їжу 204 дні. Його неодноразово били, катували голодом і холодом.

14 лютого його етапували до колонії №4 у місті Торжок Тверської області Росії.

Із дружиною Наталею виховують сина.

Едем Бекіров, 58 років, родом із селища Ново­олексіївка Херсонської області.

Його затримали 12 грудня 2018-го. Звинуватили в зберіганні 10 кг тротилу і бойових патронів.

Бекіров інвалід першої групи, хворіє на цукровий діабет. Через це втратив ліву ногу.

Провів у слідчому ізоляторі 258 днів. Справу в Криму проти нього не закрили.

Із дружиною Гульнарою мають доньку Елеонору, 26 років.

Павло Гриб, 21 рік, родом із Києва. Його викрали 24 серпня 2017-го в Білорусі. Звинуватили в підбурюванні підірвати школу 15-річну школярку з російського міста Сочі. 22 березня суд дав йому шість років колонії.

Гриб голодував вісім днів. Припинив після погіршення здоров’я він страждає на портальну гіпертензію.

Батько Ігор Гриб ветеран АТО, військовий капелан.

Микола Карпюк, 55 років, родом із села Великий Житин Рівненської області. Захопили в полон 17 березня 2014-го під час поїздки до Москви. Росіяни звинувачують його в участі у І Чеченській війні та вбивстві російських солдатів.

26 травня 2016 року Верховний суд Чечні засудив Миколу Карпюка до 22,5 року в колонії суворого режиму.

У Москву Карпюк поїхав нібито на запрошення російської влади для переговорів.

Із дружиною Оленою мають сина 10-річного Тараса.

Станіслав Клих, 45 років, родом із Києва. Його затримали 11 серпня 2014-го в місті Орел, РФ. Поїхав туди до дівчини. Росіяни звинуватили його в участі у І Чеченській війні.

26 травня 2016-го засудили до 20 років по­збавлення волі. Відправили до міста Верхньоуральськ Челябінської області Росії.

Клих раніше був членом різних проросійських організацій в Україні, виступав проти Революції гідності. Член Партії регіонів.

У тюрмі в нього через катування розвинулися психічні розлади.

Олександр Кольченко, 29 років, родом із Сімферополя. Його схопили 6 травня 2014-го разом з Олегом Сенцовим. Звинуватили в участі у терористичному угрупованні та підпалі офісів проросійських партій у Криму. Північно-Кавказький окружний військовий суд засудив його до 10 років колонії суворого режиму.

Етапували до виправної колонії №6 міста Копейськ Челябінської області. 31 травня він оголосив голодування, але за сім днів припинив у нього значно погіршилося здоров’я.

2014 року брав участь у проукраїнських мітингах у Криму. Відомий серед активістів за прізвиськом “Тундра”.

Артур Панов, 21 рік, родом із міста Сорокине (до ­2016-го Краснодон. ГПУ) на Донеччині. Його за нез’ясованих обставин викрали та перевезли в РФ на початку 2015-го.

Українські консули дізналися про нього в російській колонії №22 міста Кемерово. Його звинуватили в тероризмі та засудили до восьми років тюрми.

2017-го повідомиили, що Панов загинув у тюрмі. Однак це спростували. 4 ­травня 2017 року Артур оголосив голодування з вимогою екстрадиції в Україну. Протримався 13 днів.

Євген Панов, 42 роки, родом із Енергодара на Запоріжжі. Його захопили в полон 7 серпня 2016-го в окупованому Криму. Звинуватили в підготовці диверсій на пів­острові.

14 жовтня бранця таємно вивезли до Москви в тюрму “Матросская тишина”. 17 липня 2018-го так званий Верховний суд Криму виніс вирок до восьми років колонії суворого режиму. Етапували до російського міста Омськ.

На початку конфлікту на Донбасі Євген пішов у місцеву самооборону. Мобілізований на фронт відвоював рік. Працював на Запорізькій атомній станції.

Олег Сенцов, 44 роки, родом із Сімферополя. Його затримали 10 травня 2014-го. Звинуватили в організації терактів у Криму.

25 серпня ­2015-го о 14:30 за київським часом у Ростові-на-Дону засудили до 20 років позбавлення волі. Відправили відбувати покарання у колонії суворого режиму “Белый медведь” міста Лабитнангі за полярним кругом.

У тюрмі режисер голодував 198 днів. Вимагав звільнити всіх українських політв’язнів.

Сенцов до арешту зняв фільм “Гамер”, у в’язниці написав п’ять сценаріїв і видав збірку “Купіть книгу вона смішна”. Доки був у в’язниці, його покинула дружина. Вони разом виховують 17-річну Аліну та 15-річного Влада.

Лауреат премії Європейського парламенту ім. академіка Андрія Сахарова.

Олексій Сизонович, 63 роки, родом із Харкова. Затриманий у вересні 2016-го на кордоні з ­Росією. Його звинуватили в організації терактів на території України та Росії.

31 липня 2017-го року Північно-Кавказький окружний військовий суд Російської Федерації засудив його до 12 років позбавлення волі.

Він не є ні громадським активістом, ні політиком, ні військовим.

Роман Сущенко, 50 років, родом із Черкас. Власний кореспондент державної інформ­агенції “Укрінформ” у Франції.

30 вересня ­2016-го затриманий під час приватного візиту до родичів у Москву. 7 жовтня 2016-го його звинуватили у шпигунстві й засудили на 12 років тюрми. Етапували до колонії №11 в селі Утробіно Кіровської області РФ.

Із дружиною Анжелікою виховує доньку 20-річну Юлію та сина Максима, 12 років.

Моряки:

Артилерійський катер “Бердянськ”

Денис Гриценко, 33 роки, родом із Миколаївщини.

Капітан 2-го рангу, командував походом кораблів з Одеси до Маріуполя торік 25 листопада.

2006-го закінчив навчання в Академії Військово-морських сил ім. Павла Нахімова в Севастополі. Згодом служив у Криму, а після анексії півострова в Одесі.

Роман Мокряк, 33 роки, родом із села Карлівка Кропивницького району Кіровоградської області.

Капітан корабля. До Військово-морських сил він вступив 2009 року.

Служив у Севастополі на підводному човні “Запоріжжя”, став його капітаном. Згодом в Одесі на ракетному катері “Прилуки”.

Катер “Бердянськ” отримав 2016 року.

Юрій Без’язичний, 29 років, родом із Одеси.

Старший матрос. Контракт на службу підписав ­2016-го коли його батько трагічно загинув на війні на Донбасі.

Є студентом Одеського національного морського університету. Через перебування в полоні взяв академічну відпустку.

Андрій ­Артеменко, 25 років, родом із райцентру Новоукраїнка Кіровоградської ­області.

Старший матрос. Один із тих, хто отримав поранення в бою з російськими кораблями. Осколок поранив його в зап’ястя лівої руки.

На момент бою хлопець був студентом заочного відділення факультету “кораблеводіння” Інституту військово-морських сил України Одеської морської академії.

Богдан Головаш, 23 роки, родом із Кременчука на Полтавщині.

Старший матрос. Навчався в Академії Військово-морських сил ім. Павла Нахімова в Севастополі. Після анексії півострова вступив до одеського Інституту Військово-морських сил.

На момент захоплення проходив на катері “Бердянськ” переддипломну практику.

Андрій Ейдер, 19 років, родом з Одеси.

Матрос. Наймолодший із захоплених моряків. Під час бою був серйозно поранений постраждало стегно, коліно та рука.

2018-го Ейдер закінчив Одеський професійний ліцей морського транспорту.

Моряком він прагнув стати ще з п’ятого класу.

Артилерійський катер “Нікополь”

Богдан Небилиця, 25 років, родом із Глазове Шосткинського району на Сумщині.

Командир, старший лейтенант. Навчався в Академії Військово-морських сил ім. Павла Нахімова в Севастополі. Після анексії півострова завершив навчання в одеському Інституті Військово-морських сил.

Небилиця мав стати командиром патрульного катера типу “Айленд”, переданого США Україні 2019 року.

Сергій Попов, 28 років, родом із Донецька.

Капітан-лейтенант.

Освіту отримав в Академії Військово-морських сил ім. Павла Нахімова у Севастополі.

Служив у Криму до анексії півострова 2014 року, згодом переїхав до Одеси.

 Я відпочиваю. Не дзвонить вранці ­командир із криком “нахрена не доробили …” чи “в нас тут поломка, що ти спиш”, розповідав Попов про ув’язнення.

В’ячеслав ­Зінченко, 21 рік, родом із Одеси.

Старший матрос. Закінчив будівничий ліцей у Білгороді-Дністровському, після чого вирішив підписати контракт із ВМС.

Із 2016-го був членом екіпажу катера “Балта”, а з 2017 року “Нікополя”.

До захоплення в полон планував отримати за фахом вищу освіту в Одесі.

Андрій Оприско, 48 років, родом із села Надітичі Миколаївського району Львівської області.

Старший матрос. Найстарший з українських моряків, які потрапили в полон.

Службу на флоті розпочав 2016 року.

 Де він не працював би, у голові в нього було море, каже про нього матір Ольга Оприско.

закінчення на стор. 4

початок на стор. 3

Сергій Цибізов, 22 роки, родом із райцентру Шепетівка Хмельницької області.

Матрос. Закінчив коледж у рідному місті на Хмельниччині.

З квітня 2018-го Сергій ніс службу на судні “Кременчук”, згодом на “Нікополь”.

Був одним із моряків, яких після захоп­лення змусили записати відео, у якому вони “зізнаються” в незаконному перетині кордону, читаючи заготовлений текст.

Владислав Костишин, 25 років, родом із райцентру Христинівка на Черкащині.

Старшина 1-ї статті. Навчався в Академії Військово-морських сил ім. Павла Нахімова в Севастополі. Після анексії Криму вступив до Інституту військово-морських сил в Одесі.

На бронекатері стажувався.

Рейдовий буксир “Яни Капу”

Олег Мельничук, 24 роки, родом із райцентру Сміла на Черкащині.

Командир. Закінчив відділення військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Одеської морської академії.

2014-го підписав контракт на службу у військовому флоті.

Під час судових засідань у Криму та Москві вимагав перекладача з російської на українську.

Євген Семідо­цький, 21 рік, родом із селища Троїцьке на Луганщині.

Матрос. За освітою слюсар із ремонту автомобілів.

До підліткового віку хворів на астму. Лікування ­допомогло перебороти цей діагноз і вже ­колишня недуга не завадила стати ­матросом.

Михайло Власюк, 35 років, родом із Києва.

Старший матрос. За освітою кухар, проте у віці 18 років пішов до армії й підписав контракт. До анексії служив на катері “Херсон”.

У березні 2014-го був серед українських моряків, заблокованих російськими військовими на озері Донузлав.

Віктор Безпальченко, 33 роки, родом з Одеси.

Старший матрос. До анексії служив старшим матросом катера “Херсон”.

У березні 2014-го був серед українських моряків, заблокованих російськими військовими в озері Донузлав.

26 червня 2019 року моряк розписався із нареченою у слідчому ізоляторі “Лефортово”.

Володимир Терещенко, 24 роки, родом із Дніпра.

Старший матрос.

У в’язниці отримав проблеми із зубами його утримували в холодній камері.

Володимир Лісовий, 35 років, родом із села Форос у Криму.

Член екіпажу. За званням капітан 3-го рангу.

Освіту отримав у Військово-морському інституті ім. Павла Нахімова за спеціальністю кораблеводіння, згодом служив на підводному човні “Запоріжжя”.

Від 2009 року працював у Одесі, де ­командував дивізіоном суден забезпечення.

Андрій ­Шевченко, 28 років, родом із села Широке Білгород-Дністровського району на Одещині.

Мічман буксира. 2011-го закінчив Білгород-Дністровський рибопромисловий технікум, після чого вступив до лав військового флоту.

Володимир Варимез, 27 років, родом з ­Одеси.

Старший матрос. Був радіотелеграфістом судна. Фахову освіту ­отримав у ­Ізмаїльському вищому професійному училищу.

Службу на флоті розпочав 2012-го у Криму. Після анексії півострова Росією перевівся до Одеси.

Сергій Чуліба, 27 років, родом із райцентру Каховка на ­Херсонщині.

Механік буксира. До анексії служив у лавах ВМС України на катері “­Херсон”.

У березні 2014 року був серед українських моряків, заблокованих російськими військовими в озері Донузлав.

Юрій Будзило, 48 років, родом з Одеси.

Мічман буксира. Походить із родини моряків батько також служив на флоті.

Спершу служив у Криму, проте покинув півострів після анексії. Брав участь у війні на Донбасі.

Служба безпеки України

Василь Сорока, 28 років, родом з Одеси.

Старший лейтенант контррозвідки СБУ. На момент захоплення українських суден перебував на борту “Бердянська”.

Під час захоплення катера його поранили у праву руку. Російські лікарі неправильно провели операцію рука майже не згинається.

Вищу освіту отримав у Харківській юридичній академії, яку закінчив 2013-го. На службі перебуває від 2015 року.

Андрій Драч, 25 років, родом із села Городок Іллінецького району на Вінниччині.

Старший лейтенант контррозвідки СБУ.

Один із курсантів Академії військово-морських сил ім. Павла Нахімова в Севастополі, які не зрадили присязі.

У квітні 2019 року в Андрія помер ­батько.