«Вона завжди була за справедливість в цьому світі», — написав про Юлію Шевченко її побратим і коханий також військовослужбовець Тарас Сухенюк.
Саме від нього стало відомо, що «31 липня перестало битися серденько, цієї прекрасної дівчини, нареченої, моєї майбутньої дружини».
Він розповів, що Юлія своєю хоробрістю, працьовитістю, наполегливістю обійшла будь-кого. Вона завжди хотіла жити щасливо і довго, вона завжди говорила як хоче створити зі мною велику і дружню родину.
«Вона завжди була за справедливість в цьому світі. Вона мені завжди казала: «Тарас, ми папуги-нерозлучники, ми завжди будемо разом» я їй завжди відповідав» так завжди й буде моя маленька комашка», але на жаль цього не сталось… Історія нашого кохання назавжди буде у наших серцях… Кохання яке я відчув бувши з нею…», — такими словами Тарас Сухенюк ще раз освідчився в коханні своєму янголу Юлії та розповів людям, якою була юна захисниця і Героїня.
Саме такі, як вона, нині закривають фронт на сході та півдні.
«Я хочу сказати що, ти завжди будеш для мене „маленькою комашкою Люля“. А я для тебе „твоїм коханим ховрашком“. Я тебе дуже сильно кохаю, і буду кохати завжди… Вона загинула як герой, борючись за нашу Україну», — написав наостанок коханій військовий.
Юлія Шевченко — з покоління, народженого в незалежній Україні, покоління, яке б мало її розвивати та виводити у великий простір свободи та змін. Але сьогодні всі свої дні ці молоді хлопці й дівчата борються за те, щоб Україна перш за все вижила і збереглася.
У Національній Агенції із запобігання корупції написали, що Юлія прийшла до них студенткою п’ятого курсу, перемігши в проекті «Антикорупційний десант».
У Києві та області введені відключення електроенергії
Удар по Трипільській ТЕС — завали розбиратимуть ще 1,5-2 місяці
У столиці суд скасував штраф працівниці Держстату, бо вона не забезпечила явку колеги до ТЦК
У Києві комунальник використав прапор України, як "мішок" для скошеної трави
Що вже багато говорить про її характер. А з початку 2021 року працювала в управлінні проведення обов’язкових повних перевірок НАЗК.
«Її великим бажанням було продовжувати будувати кар’єру на антикорупційному фронті, але так сталося, що демонструвати свої найкращі навички довелося на війні», — пишуть колеги з НАЗК про юну українку Юлія Шевченко.
З перших місяців повномасштабного вторгнення Юлія доєдналася до лав ЗСУ, щоб захищати нашу країну. Загинула як герой в одній з найгарячіших точок фронту на сході країни.
Юлія просила співробітників та колег допомагати бійцям, попри «втому від війни». І не здаватися. Щоб агресор якнайшвидше забрався з України.
«Наша відважна маленька дівчинка з хоробрим серцем, наша Юля. Пам’ятаємо її професійність, активність та величезну життєву енергію. кожною втратою, з кожною смертю наших захисників і захисниць ми розуміємо, яку високу ціну ми платимо за свободу. Щирі співчуття рідним і близьким. Світла пам’ять Захисниці», — розповіли у НАЗК.
Ірина Геращенко, народна депутатка України, написала про молоду захисницю:
«В мирному житті Юлія Шевченко працювала в НАЗК, в управлінні обовʼязкових повних перевірок. Після повномасштабного вторгнення вступила до лав ЗСУ. Юлі було лише 24 роки, вона загинула в одній з найгарячіших точок фронту на сході країни».
Максим Овдієнко, якому Юлія у мирний час відкрила що таке гори та вразила своїм характером згадав військову:
«Хоробрість, твоє друге ім’я, ти ніколи не була боягузкою, приймала будь-який виклик і не робила ні кроку назад. І навіть коли було тяжко ти ніколи не здавалась і не дозволяла іншим здатись. Я захоплювався наскільки розумною та сильною одночасно може бути Юля. Вона завжди йшла до кінця».
Юлія долучилась до війська у перші місяці повномасштабного вторгнення, вона була заступницею командира з морально-психологічного забезпечення. Вона — киянка, яка була випускницею 241 Голосіївського ліцею, а згодом — отримала вищу юридичну освіту в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, Юлія була аспіранткою першого року навчання вишу.
