В Росії культ влади. Там влада сакральна. А в Україні завжди була сакральна опозиція. Тому в Україні будувати диктатуру це як будувати замки на піску.
Про це політолог Сергій Таран розповів в інтерв’ю журналу “Країна”.
“Володимир Зеленський часто ображається на особисту критику. Це може свідчити про схильність до диктаторства. Така небезпека є, тому що це людина, яка звикла подобатися. Він досі був улюбленцем екрану. Важко прогнозувати реакцію такої людини, якщо в неї час від часу почнуть кидати помідорами.
Зеленський отримав безпрецедентну владу в країні. Уже є контроль над парламентом. Безперечно, буде контроль над урядом.
Якщо будуть спроби диктатури, це для нього погано закінчиться. Любов народна в Україні недовго триває. В Україні діє конвеєр по продукуванню ідолів, а потім по їх скиданню. Так було останні 300 років. У нас була завжди велика довіра до правителів, а потім маятник повертався в інший бік. Так само буде і зараз. Якщо почнеться диктатура, вона мобілізує суспільство проти себе”, – прогнозує політолог.
Диктатура була б виправдана, якби вона дала змогу провести необхідні непопулярні реформи
“На хвилі популярності може здаватися, що в Україні можливо збудувати диктатуру. Але, якщо це буде просто диктатура без реформ, без змін, це дуже погано закінчиться”, – сказав Сергій Таран.
“Диктатура була б виправдана, якби вона дала змогу провести необхідні непопулярні реформи. Більше того, всі реформи у світі відбувалися за умов жорсткої консолідації влади. Реформи важко проводити в часи розхлябаної демократії. В диктаторській формі чи в напівдиктаторській, але влада має брати на себе відповідальність за дії, які можуть бути непопулярними. Тому у Зеленського є шанс і інструмент. Питання лише в тому, чи скористається він ним за призначенням”, – додав він.
Фракція “Слуги народу” може розпастися, вважає Сергій Таран.
“Цей парламент буде дуже слабкий, бо він буде абсолютно підпорядковуватися президенту. Опозиція буде надзвичайно слабка нечисельна. Для партії Зеленського насамперед потрібно буде навести лад у власній фракції, бо туди зайшло багато випадкових людей. Всередині будь-якої партії, яка не має сильної опозиції, завжди починаються внутрішні відцентрові тенденції”.
