В Україні може бути реванш, якого хоче Росія і до якого готові деякі сили на Заході. Для них головне заробляти гроші, каже журналіст, народний депутат сьомого та восьмого скликань, голова парламентського Комітету з питань культури і духовності 51-річний Микола Княжицький. Із ним говоримо про вибори, книжки, Європу та улюблене місто.
Як сталося, що ви берете участь у виборах від “Європейської солідарності”?
Ми маємо зберегти ті позитивні досягнення, які мали за останні 5 років. І які без Петра Порошенка не відбулися б. До частини з них я мав відношення. Ініціював закони, які забороняли розповсюдження фільмів та серіалів країни-агресора, підтримували створення українського кіно, закон про функціонування української мови як державної.
У нашому Комітеті народжувалися перші листи до Вселенського патріарха Варфоломія, і згодом звернення від Верховної Ради з проханням надати томос українській церкві. Ми активно співпрацювали з Петром Порошенком, який був таким промоутером цього руху створення незалежної української автокефальної церкви, і підтримували його.
Зараз антиукраїнські сили піднімають голову, їхні рейтинги ростуть. Тут не можна бути самому треба шукати команду, яка поділяє твої цінності. У партії “ЄС” я бачу багатьох таких людей.
Антиукраїнські сили піднімають голову. Тут не можна бути самому треба шукати команду
Як іде ваше балотування?
Почав кампанію, працюю, спілкуюся з людьми, пояснюю їм мої погляди. Я не звик тікати від відповідальності хочу звірити те, що думаю, з думками громадян. Я люблю вибори, це час, коли ти можеш спілкуватися з людьми. Для політика це важлива складова діяльності.
Чи зможуть вибори до Верховної Ради змінити долю держави?
Може бути реванш, якого хоче Росія і до якого готові й деякі сили на Заході, для яких головне заробляти гроші. Україна турбує їх значно менше, ніж доля власних країн і свої кишені. Наша справа зробити все, щоб цього не відбулося.
Чому світове співтовариство часто залишається сліпим до того, що московська загроза може поширюватися не тільки на Україну?
Світ не бачив цих загроз і перед початком Другої світової війни, і у міжвоєнний період, і воліє не бачити зараз. На це є кілька причин. Очевидно, світ і Європа поділяють з нами цінності. Однак забезпечене суспільство, яке давно живе в мирі і в якому культ грошей є великим, розглядають Росію як можливість заробити. А щоб заробити ці статки, їм не потрібні санкції – а мають отримувати газ, нафту, кошти звідти. Україна стає на заваді цьому, тому що поведінка Росії у ставленні до України суперечить європейським цінностям. І в європейських суспільствах відбувається внутрішня дискусія, між людьми, які обирають цінності і тими, для кого головні кошти.
Ми не повинні забувати, що серед наших сусідів є і такі, які не хочуть, щоб Україна відбувалася. Є ультраправі рухи, які піднімають голову у багатьох європейських суспільствах і не просто піднімають, а й фінансуються РФ. Пам’ятаємо звинувачення у Франції на адресу Правої партії Марін Ле Пен про те, що вона отримувала кредити з російських банків, а зараз перемогла на виборах до Європейського парламенту. Бачимо, з якими часто антиукраїнськими гаслами виступає Угорщина очевидно, що їхня еліта хоче мати підтримку Росії. Є і традиційно шовіністичні настрої в європейських народів.
Правоохоронці розслідують обставини вибуху в Києві, внаслідок чого є загиблий
У Києві дії хуліганів спричинили зупинку міської електрички на Дарниці
В Київській області засуджено особу, що незаконно переправляла ухилянтів через кордон
Чому в столиці досі продовжує діяти обмеження на проїзд Південним мостом?
Україна ніколи не була імперською. Завжди була нацією, яка хоче побудувати добробут для українців і захистити себе. Але була оточена імперськими націями.
Серед наших сусідів є демократичні країни, які з повагою ставляться до України і підтримують її, але є країни з сильними постімперськими і загарбницькими настроями – і часом вони перемагають у політичних змаганнях.
Серед наших сусідів є демократичні країни, але є із сильними загарбницькими настроями
Чи можна сказати, що українське суспільство здійснило прорив у системних перетвореннях?
За останні 5 років ми стали незалежними від російських енергоносіїв, а вони – були основою корупції в часи Януковича. Безумовно, до кінця корупцію подолати нам не вдалося, але створення антикорупційних органів, прозорості декларування, прозорості суспільства змінило ставлення політиків до суспільства і навпаки. Ми не могли собі уявити, що колись українські політики будуть соромитися літати в бізнес-класі, їздити дорогим автомобілем.
Ми не могли уявити, що підпишемо Угоду про Асоціацію з ЄС. Я є співголовою Комітету Асоціації Україна-ЄС у парламенті ця Угода створює можливості для українських товарів виходити на європейські ринки. І є дорожньою картою для політичних реформ.
Наш поступ був справді вражаючий. А його країна робила в умовах війни, значних витрат на оборону країни, в умовах, по суті, олігархату. Бо Україна перейшла від тоталітаризму не до демократії, як це зробили європейські сусіди – Польща чи Чехія, а до олігархічної системи. І ця система також є серйозним гальмом для розвитку.
Коли в Україні перестануть красти?
Ніколи. Але бажання вкрасти для суспільства має бути гріхом, а не доблестю.
Сучасні багаті люди не заробили ці статки, а вкрали під час розподілу державного майна після розпаду Радянського Союзу. І вони часто розглядають Україну не як перспективну державу, а як країну, з якої можна ці гроші витягнути.
“Коли в Україні перестануть красти?” – “Ніколи”
Що вас зараз найбільше хвилює?
Що буде з країною після виборів. І небезпека такої більшості у Верховній Раді, яка зможе здійснити реванш проти досягнень у відстоюванні нашої незалежності, гуманітарній політиці.
Президент Росії Путін неодноразово говорив – люди, які створювали Майдан, захищали українські національні цінності, підтримували українську церкву, повинні вийти з політичного життя. Ми бачимо, як деякі політики намагаються це використати, говорячи, що мають прийти нові люди. Але ж у політиці, як у будь-якому процесі, були різні люди. Очевидно, що пов’язані з олігархами, причетні до корупції не повинні бути в українському політичному житті. Але людей, які досягли успіху в національному будівництві, а такі були в багатьох фракціях, має суспільство підтримати.
Не треба забувати, що у Верховній Раді, обраній після Майдану, понад 60 відсотків були нові обличчя.
Чи поділяєте ви ідею двопалатного парламенту?
Виникає питання заради чого? Якщо двопалатний парламент ініціюють прихильники федералізації України, то це загроза для країни. А якщо прихильники розвитку місцевого самоврядуванні, то це позитив як, наприклад, у Польщі. У нас часто за гарними ідеями приховуються злі наміри. Спочатку маємо говорити про наміри і стратегію, а вже потім про інструменти, за допомоги яких цього досягати. Двопалатний парламент це лише інструмент.
Яку міжнародну політику проводить Володимир Зеленського?
Якщо президент хоче зберегти українську незалежність а в нього немає іншого виходу він буде проводити ту саму політику, що й Порошенко. Очевидно, на нього буде багато впливів з різних сторін Європи, США, і РФ, щоб він пішов на поступки. І це велика спокуса. Бо Зеленському здається, що так можна досягти компромісу з Путіним і захистити український інтерес. Це ілюзія. Компромісу з загарбником, який хоче знищення твоєї держави, досягти неможливо.
Для нас немає іншого способу захиститися від Росії, як втілювати реформи і стати членами ЄС і НАТО.
Немає іншого способу захиститися від Росії, як втілювати реформи
Чому українцям часто вдається ставати успішними за кордоном, але рідше вдома?
Україна – постколоніальна і постгеноцидна нація. Вона весь час перебуває під атакою сусіда. Тому складно відбудовується. Українці загартовані цією постійною боротьбою за виживання. Тому коли потрапляють в демократичні суспільства, стають успішними. Наше завдання зробити, щоб і українське суспільство було демократичним.
Деякі експерти твердять, що об’єднана Європа може розпастися через міграційні процеси, брекзит, інші ризики.
Ніхто не знає, чи втримається ЄС. Нам потрібні союзники, які хотіли б, щоб Європа розвивалася демократично, і Україна була частиною цього співтовариства.
Причини кризи в ЄС пов’язані із зацікавленістю багатьох фінансових кіл. Росія не хоче, щоб Європа була серйозним суб’єктом серед світових гравців. Бо розділеною Європою легко маніпулювати, її можна загарбати. Україна зацікавлена в Єдиній Європі, у тому, щоб ЄС втримався.
Українці загартовані постійною боротьбою за виживання
Ви були ініціатором проведення міжнародного форуму Via Carpatia. Розкажіть про це.
Це була моя ідея, пов’язана з тим, що гуцули це один із небагатьох українських субетносів, які, на відміну від знищеної культури Лемківщини чи індустріалізованої і частково знищеної Бойківщини, змогли зберегти свою культуру. Українські інтелектуали милувалися нею і досліджували. Етнограф Володимир Гнатюк сам покохав Гуцульщину і зміг передати цю любов до першого президента України Михайла Грушевського, до Івана Франка. Вони разом приїжджали у Криворівню (село у Верховинському районі Івано-Франківської області. – Gazeta.ua), їх відвідували представники інтелектуальної еліти з Галичини, і це місце вони називали українськими Афінами.
Мій дід теж захоплювався Карпатами – водив туристичні екскурсії на Гуцульщину. Коли я почав їздити туди, побачив, що культура гуцулів у непростій ситуації. А тим більше пам’ять про тих корифеїв української культурної і суспільно-політичної думки, які на початку ХХ століття відвідували цей край. Ця пам’ять стирається, музеї, які там збереглися, перебувають в жалюгідному стані. Економічно Верховинський район є найбіднішим на Франківщині і найбагатший духовно. Щоб відновити цю пам’ять і традицію, я вирішив привернути до цього краю увагу українців. Ініціював Форум, який Via Carpatia. Цьогоріч ми його проводили вдруге, фантастично вдалося. Вдячний усім, хто брав у ньому участь.
Намагаюся залучити кошти до його проведення. Громадська Організація Всеукраїнський Демократичний Форум займається організацією події. Форум включає в себе багато фестивалів літературних, музичних, дискусій. І все це разом називається Via Carpatia і об’єднує море активностей в Карпатському регіоні.
Гуцули – один із небагатьох українських субетносів, які зберегли свою культуру
51 відсоток українців за минулий рік не прочитав жодної книжки? Як прокоментуєте?
Торік кількість українських книг була рекордною. Стільки Україна досі не видавала. Люди мало купують частина читає книжки в електронному вигляді, не всі йдуть у книгарні.
Ми повинні створювати програми з популяризації читання, приділяти цьому серйозну увагу. Для цього я ініціював закон про створення Українського Інституту Книги, який у минулому році очолила Олександра Коваль організатор Львівського Книжкового Форуму. І ми, і держава маємо робити все, щоб читання ставало популярним.
Режисерка українського походження Вірляна Ткач вважає, “що в Америці немає міністерства культури. Але є система державної підтримки культури на регіональному рівні, грошові програми. Бо культура це найбільша індустрія Нью-Йорка. Музеї і театри важать більше, ніж банки або спорт”. А як у нас?
Ми створили Український Культурний Фонд. Я співавтор закону, який дозволяє українським громадянам, де б вони не жили, подаватися на гранти до культурного фонду. Незалежне журі за прикладом схожих організацій у Великобританії, Європі оцінює ці проекти і їх підтримує. Львів’яни, за підтримки Українського Культурного Фонду, також можуть отримувати кошти на свої проекти.
Чи вдасться українцям об’єднатися для розвитку країни?
Вірю, що ми це зробимо. Українці сильна нація. Якщо ми витримали таке буремне ХХ століття, коли українців загинуло більше, ніж будь-де у світі витримаємо, і зможемо побудувати сильну державу. Реалізація інтересів нації проявляється у побудові сильної ефективної держави, яка захищає кожного свого представника. Звичайно, це залежить від кожного з нас. Вірю, що в нас сил на це стане.
