Глава Китаю Сі Цзіньпін і російський диктатор Володимир Путінпід час зустрічі 20 березня рекламували міцність китайсько-російських відносин, але в статтях, опублікованих 19 березня, лідери двох країн запропонували різні тлумачення масштабу майбутніх відносин.
Про це йдеться у свіжому звіті аналітиків Інституту вивчення війни, пише “Главред”.
Експерти зазначають, що Путін опублікував статтю, в якій стверджував, що Росія і КНР “будують партнерство з формування багатополярного світового порядку всупереч колективному прагненню домінування Заходу і політиці подвійного стримування США проти Китаю і РФ”.
У свою чергу, Сі запропонував менш агресивну головну мету для російсько-китайських відносин. У своїй статті він зазначив, що Росія і КНР в цілому прагнуть до багатополярного світового порядку, але не конкретно проти Заходу.
Водночас Сі Цзіньпін зосередився на представленні Китаю як стороннього посередника у війні Росії проти України, чий план переговорів “відображає єдність поглядів світової спільноти щодо подолання української кризи”.
Путін же написав, що Росія вітає готовність Китаю “грати конструктивну роль у врегулюванні кризи” щодо війни проти України, ймовірно, сподіваючись, що Сі займе таку ж агресивну риторичну лінію проти Заходу.
“Відмова Сі Цзіньпіна приєднати Китай до Росії в геополітичному конфлікті, який Путін передбачає із Заходом, є помітним відхиленням від оголошеного Китаєм “безмежного партнерства” з Росією перед початком вторгнення в Україну”, – підкреслюють в ISW.
Як вважають фахівці, риторика Сі свідчить про те, що він “не схильний повністю надавати Путіну економічну і політичну підтримку, необхідну РФ для подолання невдач в Україні”.
При цьому Путін і Сі запропонували дещо подібні бачення посилення китайсько-російського економічного партнерства, і цілком можливо, що вони підпишуть двосторонні торговельно-економічні угоди, деякі з яких будуть спрямовані на полегшення схем ухилення від санкцій.
“Сі також запропонує більш конкретну пропозицію щодо врегулювання війни в Україні шляхом переговорів, хоча залишається незрозумілим, що означатиме його пропозиція і наскільки Кремль сприйме його. Незрозумілими також залишаються перспективи постачання Китаєм Росії військової техніки”, – резюмували аналітики.
