Профспілкові лідери державних вугільних підприємств Донецької і Луганської областей заявили, що кількамісячна заборгованість за поставлений товар, відмова держпідприємств купувати вугілля вітчизняного виробника і відсутність грошей на модернізацію галузі є основними причинами, через які шахтарі збираються знову приїхати до Києва на акції протесту.
Про це повідомляє інтернет-видання “Апостроф”.
За їхніми словами, цього тижня можливі акції протесту в регіонах, а вже після виборів, починаючи з 22 липня, якщо держава не почне вирішувати їхні проблеми, гірники мають намір пікетувати Офіс президента Володимира Зеленського та Кабінет міністрів України.
Зокрема, за словами голови міської профспілкової організації Незалежної профспілки гірників (НПГУ) Первомайська Луганської області Романа Панчука, борги на шахтах регіону тягнуться ще з лютого 2019 року.
“На шахті “Золоте” працює 490 чоловік. Остання зустріч з Насаликом була в квітні, він обіцяв багато, але нічого не зробив. Цій людині вірити не можна. Не можна нікому вірити”, – зазначив він.
Глава Первомайської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості Віктор Підгірний додає, що на інших шахтах ледь закрили борги за квітень і травень, залишилася заборгованість за частину травня та червень.
За словами глави первинної профспілкової організації НПГУ на шахті “Капітальна” ДП “Мирноградвугілля” Олександра Абрамова, одна з причин обурення шахтарів – зміна керівництва держкомпанії “Центренерго”, яка раніше була основним покупцем вугілля з державних шахт. Він підкреслив, що після приходу нових управлінців на “Центренерго”, туди йде вугілля з копанок і з Росії, а вугілля вітчизняних виробників ігнорується.
“У вугільну галузь прийшли управлінці позаминулої влади, і це може мати катастрофічні наслідки. Через це державні шахти залишаються не при справах. Якщо буде таке ж становище, то нам доведеться приїхати до Києва, тільки не до Верховної Ради йти, а до Кабміну і під Адміністрацію президента. А мужикам на шахті сказати, що зарплати не буде. 25 серпня – день шахтаря, а там діти в школу. А шахтарські сім’ї будуть без зарплати, нагнітається обстановка”, – сказав Абрамов.
За словами Панчука, галузь поки не отримала нічого з обіцяного урядом 1 млрд грн на погашення боргів.
“Цей мільярд не вирішує проблему. Він виділяється з держбюджету на держпідтримку, щоб нам платити до кінця року зарплату. Але ж сьогодні найголовніша біда наших вугільних підприємств в тому, що вони не фінансуються на розвиток. І в результаті не розвиваються і вмирають. Нам не виділяються кошти на лави, на оновлення основних фондів. Протягом 5 років ми на розвиток підприємств не отримали жодної копійки. Жодна шахта”, – підкреслив Віктор Підгорний.
“Сьогодні наші шахти перетворилися в убогі підприємства, які ледве-ледве дихають на ладан. На даний момент у нас 4 шахти (в Первомайську), які працюють на молотках. А вугілля йде, а від реалізації ми на даний момент грошей не отримуємо – хіба що якимись шматочками. У нас була програма модернізації, яка при нормальному фінансуванні дозволяла б балансувати наші 4 шахти. Але при сьогоднішній ціні 2 800 гривень/тонна, яку ще й знижують, модернізація неможлива”, – зазначив Підгірний.
Він підкреслив, що подальші перебої з фінансуванням вугільної галузі можуть мати катастрофічні наслідки.
“Якщо таке фінансування і далі буде продовжуватися, то нас очікує техногенна катастрофа, звільнення всіх наших працівників і помруть всі наші селища. Це по селищу на кожну шахту – близько 80-100 тис. чоловік”, – зазначив він.
