Про це пише СтопКор.

"Зранку ухилянт, а ввечері – вже військовозобов'язаний": що це – чергова хвиля призову, "драконівські" заходи для поповнення війська чи просто посилення контролю за мобілізаційними процесами? Інформаційний простір України лихоманить від суперечливих новин на тему мобілізації: від відео "насильницької бусифікації" та "зливу" локацій, де чатують співробітники ТЦК, до репортажів з нічних клубів і ресторанів столиці, заповнених "мажорами"призовного віку.

Аби знизити градус напруги в суспільстві та розвіяти поширені міфи й дезінформацію навколо мобілізації в Україні, журналістка СтопКору Діана Жук провела інтерв’ю з Андрієм Примаченком, заступником начальника Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Саме прозора комунікація між громадськістю і медіа, з одного боку, і профільними силовими структурами – з іншого, є ключовою для налагодження довіри й сталого комплектування війська.

Андрій Примаченко – заступник керівника ОТЦК та СП Київської області, полковник Збройних сил України. В ексклюзивній розмові з представниками СтопКору він розповів, чим спричинені зміни у функціонуванні центрів комплектування, наскільки дієві рейди до розважальних закладів, чи дійсно армія потерпає від нестачі добровольців і молодих кадрів, та які військові спеціальності – найбільш затребувані.

Андрію Миколайовичу, наразі, якщо подивитися в соцмережі, розганяється думка про начебто посилення чи новий етап мобілізації. Чи справді це так?

Насправді, як ви і сказали, ця думка саме розганяється. Тому що, починаючи з 24 лютого 2022 року, загальна мобілізація розпочалася і планово проводиться. Жодного спаду чи "розгону" мобілізаційних заходів немає.

Дійсно, на початку 2022 року переважно були люди, які добровільно йшли захищати країну. З роками це бажання, на жаль, пішло на спад. І певні люди сприймають мобілізаційні заходи, які проводились щоденно і тривають у тому ж темпі, як дещо негативне. Але відбувається не посилення мобілізації як такої, а посилення контролю за обліком військовозобов'язаних.

Ми налагоджуємо співпрацю між силовими структурами – Національною поліцією, Службою безпеки України і ТЦК. Це все переходить в електронну площину і з'являється більше інформації про місця розташування військовозобов'язаних, де вони працюють, де вони проживають. Це дає змогу більше працювати зі, скажімо так, несвідомими громадянами, які не виконують свій військовий обов'язок згідно з Конституцією України.

Якщо порівняти кількість мобілізованих два роки тому, рік тому і тепер. Наскільки різниться цифра?

Станом на 24 лютого 2022 року Збройні сили України мали меншу чисельність. В цей період створювалися нові підрозділи, нові бригади, нові військові частини. Відповідно у 2022 році кількість військовозобов'язаних, які призивались на службу, була набагато більшою. А у 2023-2024 роках ці процеси стабілізувались. У 2022 році були призвані приблизно у два з половиною рази більше людей, ніж у 2023-му чи 2024-му.

Найбільший резонанс вже кілька тижнів поспіль викликають відео з так званих рейдів з нічних клубів, ресторанів, концертів, спортзалів. Наскільки ефективні, з вашої точки зору, такі заходи? І чому ТЦК вдається до них?

Популярні новини зараз

На Київщині сталася смертельна аварія

У Київській області затримали 14-рінчих підлітків, які здійснили підрив вибухівки біля відділку поліції

У Києві затримали столичного блогера, якого пов'язують з Тищенком, зв'язках з рф та образі військових

​Парламент створив ТСК щодо ефективності влади в Києві під час війни

Показати ще

Це стандартні заходи, які територіальні центри комплектування проводять спільно з Національною поліцію, Службою безпеки України. І співробітники ТЦК біля торгових центрів, супермаркетів, на вулицях нічим не відрізняються від тих, які проводять заходи з перевірки документів військовозобов'язаних і виявлення порушників військового обліку біля спортивних клубів чи будинків культури.

Що стосується резонансу через рейди на концертах, в нічних клубах – така інформація розганяється певними особами, яким це вигідно. Тому що ми розуміємо, що нічні клуби – це переважно так звані "мажори", це люди, які мають достаток і проводять там свій вільний час. Там іде стандартна перевірка військово -блікових документів. Якщо у людини все в порядку в цьому плані, ніхто йому нічого не скаже. Побажаємо гарного вечора, і він іде далі.

Але якщо людина виявляється військовозобов'язана, з порушеннями військового обліку, якщо вона переховувалася і починає піднімати ґвалт на всю вулицю... Якщо ми проаналізуємо всі відео, на яких зафіксовано перевірку документів, то жодну людину, у якої все в порядку з документами, поліція не затримувала і не притягала до відповідальності.

Згідно чинного законодавства, працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки самі не можуть затримувати людей, це виключна компетенція Національної поліції. Тобто у них повноваження є для доставки порушників.

А яка ситуація зараз з так званими ухилянтами? Чи можете підсвітити якусь цифру по Київській області?

Ця цифра щоденно змінюється, відколи йде процес мобілізації. Сьогодні, наприклад, він зранку ще ухилянт, а на вечір це вже військовозобов'язаний, який проходить ВЛК, уточнює свої облікові дані. Тому це було б некоректно називати якісь цифри. Є люди, які отримують сповіщення, подаються в розшук. І цим уже займається Нацполіція згідно з законодавством.

Відносно нещодавно повістки почали розсилати через поштові служби. Яке покарання загрожує, якщо повістка прийшла поштою, а чоловік не з'явився і не забрав її?

Згідно чинного законодавства, повістки доставляються до військовозобов'язаних Укрпоштою. Якщо вони не отримують повістки, то подаються в розшук і вносяться в базу. Все переходить в електронну площину.

Якщо людина є в базі, поліція зупиняє її без участі ТЦК і потім вже доставляє для складання адмінпротоколу. А далі – в залежності від того, яке порушення він вчинив. Тобто чоловік міг оновити дані через "Оберіг", але не має військово-облікового документу встановленого зразка або не проходив ВЛК. Адміністративна відповідальність іде різна. У когось це може бути штраф у 850 гривень, у когось – 17,5 тисяч. Це вже вирішується конкретно на місці посадовими особами центру комплектування.

А чи відповідає дійсності те, що чоловіків віком 50+ не будуть мобілізовувати?

Ні, це не відповідає дійсності станом на сьогодні. Тому що, згідно чинного законодавства, у нас призовний вік встановлений до 60 років. Чому розганяється інформація, що не будуть призивати чоловіків 50+? Так, проєкт закону був відповідний, але на сьогоднішній день він не прийнятий.

Ми розуміємо, що військовозобов'язані 50+ вже мають певні вади здоров'я. Принаймні, більшість із них. Але вони, наприклад, можуть бути придатні для служби в тилових підрозділах. Це водії, ремонтники, електрики. Ця вікова категорія може забезпечувати діяльність військовослужбовців, які воюють на передньому краї.

Якщо приходить людина у віці 50+ і каже: я водій всіх категорій, працював далекобійником і я хочу служити, приносити користь. Якщо його стан здоров'я дозволяє, то його побажання враховується, і він іде служити, воювати.

Тобто, це – ІПСО?

Теза про те, що чоловіки 50+ нібито не призиваються, – не відповідає чинному законодавству, але я б не назвав це ІПСО. Інформаційно-психологічні спецоперації – це більше проросійська тема.

Не треба забувати, що росія намагається всіма заходами зірвати наші мобілізаційні заходи – від поширення фейків до певних засланих козачків і підпалу автівок ТЦК. Тобто через певні телеграм канали несвідомим громадянам пропонують віртуальний заробіток. І це все йде на зрив мобілізації. Від цього ми, на жаль, не застраховані. Ворог активно працює над цим.

А наскільки різниться покарання за неявку по повістці, наприклад, для уточнення даних. Яке покарання буде?

Якщо військовозобов'язаний не з'явився для уточнення облікових даних, на сьогоднішній день це 17 500 грн штрафу.

Який середній вік тих, хто зараз приходить до ТЦК? І чи справді існує дефіцит у молодих кадрах?

Я вважаю, що війна – це справа молодих, які повинні захищати свою країну. Середній вік на сьогоднішній день по різним регіонам різний. Якщо брати місто, типовий районний центр, то це – десь 43 роки. Якщо брати населені пункти в сільській місцевості, то середній вік – 47 років.

Що стосується молодих кадрів, то як будь-яка установа чи організація, кожна військова частина хотіла б мати якомога більше молоді. Тому що у них і мислення, і навички більш сучасні. Наприклад, військовослужбовці близько 27-28 років, які вже адаптовані до сучасних викликів, обізнані з новітньою технікою, і 47-48 років, які ще застали Радянський Союз і працювали на старій техніці, – це різна ефективність. Молоді кадри потрібні завжди.

А які військові спеціальності наразі затребувані?

Військово-облікові спеціальності наразі затребувані всі. Але найбільшу перевагу ми віддаємо військовослужбовцям або військовозобов'язаним, які мають схильності до безпілотників, до артилерії. Які мають математичний склад розуму. Ми їх направляємо до навчальних центрів, де готують артилеристів, танкістів.

У пріоритеті й ті, хто працював з електронікою, має радіотехнічні спеціальності. Це пілоти дронів або збирання БПЛА. Ми розуміємо, що їх треба зовсім трошки перевчити. Вони теоретично знають, що робити, а практично вже навчальні центри готують їх.

Що таке пряма мобілізація?

Терміну "пряма мобілізація" немає. Є загальна мобілізація. Якщо ж ви маєте на увазі призов до напряму, до військових частин – на сьогоднішній день надано дозвіл військовим частинам призивати військовозобов'язаних до себе напряму, без ТЦК. Процедура майже така сама.

Якщо військовозобов'язаний хоче проходити військову службу в певній частині, то він звертається до командування військової частини, отримує письмову згоду. Частина відправляє його до військово-лікарської комісії, де він отримує висновок ВЛК про придатність і вказує свою військову частину.

Далі ми отримуємо повідомлення, що ці військовозобов'язані проходять військову службу. Тобто це зроблено тому, що не завжди людина попадає в ту військову частину, в якій хотіла проходити службу. Це трошки знижує моральний дух. Але на сьогодні командування прийняло рішення провести такі заходи. І це, я вважаю, правильно.

А чи мають право представники ТЦК насильно направляти чоловіків до центрів комплектування?

Ні, не мають права направляти насильно до ТЦК і в жодному випадку наші підлеглі цього не роблять. Співробітники мають викликати наряд поліції. Складається адмінпротокол або відмова від складання адмінпротоколу і передається до судових органів, до прокуратури.

А який відсоток співробітників, які працюють у ТЦК, мають бойовий досвід?

99 відсотків. Тобто всі, хто кажуть, що у нас працюють працівники і службовці, які не проходили військову службу, – це оманлива і фейкова інформація. Тому що за останні півтора року оновився склад. І з бойових військових частин, підрозділів були переведені до ТЦК військовослужбовці, які мають обмеження за станом здоров'я.

Вони пройшли ВЛК і отримали висновок: придатний для служби в центрах комплектування, тилових військових частинах, навчальних закладах тощо. Тобто це люди, які не можуть виконувати функції на передньому краї. Вони переведені до ТЦК і далі займаються вже укомплектуванням, скажімо так, своїх військових частин, де проходили службу. Тобто переважна більшість – це колишні учасники бойових дій.

Наскільки місцева влада сприяє чи, навпаки, гальмує роботу місцевих ТЦК?

У Київській області, починаючи з обласної влади і закінчуючи держслужбовцями на місцях, – я не зустрічав випадків, щоб хтось перешкоджав діяльності. Всі сприяють. Всі працюють. І старости на місцях надають допомогу. Є розуміння того, що вони мають це робити, бо, на жаль, втрати на фронті є. Все це розуміємо, і хлопців потрібно кимось заміняти. Тобто влада на Київщині сприяє цьому повністю.

Що б ви побажали українцям в цей нелегкий час?

Звісно, перемоги. Але перемога сама не приходить, її повинно виборювати. І, на превеликий жаль, це і втрати, і біль, і сум, і втрати близьких. Але якщо не боротися, то ворог дійде до нашого західного кордону . І Україна як держава просто перестане існувати. Тобто нам потрібно боротися, боротися і ще раз боротися. І терпіння, як би важко не було.