У столиці відбулась урочиста церемонія вручення мистецьких премій за 2024-й

Захід було організовано Національним музеєм літератури України, Національною спілкою письменників України, видавництвом «Ярославів Вал» і МБФ «Ліга українських меценатів».

Джерело: пресслужба НСПУ

Привітати лауреатів прийшли відомі українські політики, письменники, меценати, мовознавці, перекладачі, музиканти, лауреати минулих років, шанувальники високого українського слова, зокрема Олександр Мороз, Віктор Терен, Павло Гриценко, Тарас Кремінь, Микола Васьків, Олександр Огороднійчук, Людмила Лисенко, Раїса Сеннікова, Максим Рильський-молодший, Дмитро Чистяк, Володимир Загорій, Елеонора Соловей, В’ячеслав Гук, Сергій Присухін, Наталка Полтавець та інші.

Модераторами заходу були українська письменниця, журналістка і директорка видавництва «Ярославів Вал» Світлана Короненко, відомий український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко й український науковець, підприємець і благодійник, президент Ліги українських меценатів Володимир Загорій.

Світлана Короненко привітала всіх присутніх зі справжнім святом непохитного українського духу, який у цьому лихолітті гартується, відновлюється, а тому перемагає, бо вшанування митців слова за їхню титанічну жертовну працю в царині розбудови української культури – це теж наша спільна боротьба з ворогом.

Павло Гриценко зазначив, що нагородження цьогорічних лауреатів високими мистецькими преміями – це акт нашого самоствердження під час кривавої війни, бо фронт пролягає скрізь, де ми відстоюємо Україну і її слово, – фронт у наших душах і в наших серцях, оскільки, на превеликий жаль, Україна й досі вимушена долати свій жахливий колоніальний етап, тому що ще й досі ми маємо потужну психологічну та інформаційну залежність від нашого споконвічного ворога – росії, але ми повинні знайти в собі сили будь-що-будь відстояти нашу національну ідею, оскільки Україна – це армія талантів, і треба цій армії об’єднатися, згуртуватися, щоб україноцентризм став чільним, тільки тоді ворог буде знищений остаточно; ми маємо дату гідну відсіч ідеологічному наступу ворога, зберегти нашу культуру, упорядкувати все, що важким трудом набували наші пращури й передати це надбання прийдешнім поколінням.

Володимир Загорій підкреслив, що будь-яка держава є сильною, якщо підтримує традиції, розвиває їх, зберігає і передає нащадкам, і тому наше завдання – підтримати тих, хто перебуває в авангарді сучасної української культури і на чиїх раменах тримається духовний розвій України.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зауважив, що українська культура під час війни не занепала, а має свій потужний послідовний розвиток, тому, звичайно, завдання держави – підтримувати тих, хто оберігає духовні кордони України.

Письменник і перекладач, секретар НСПУ і заступник голови Київської письменницької організації Дмитро Чистяк передав вітання від журналу «Київ» лауреатові премії імені Володимира Свідзінського Михайлові Сидоржевському й зазначив, що, коли ми говоримо про творчість цих митців слова, – це різні за звучанням світи, але це глибинний зв’язок між поезією нашого класика і сучасника, попри супротивні течії. Також пан Дмитро звернув увагу на те, що вершинні зразки нашої літератури не достатньо представлені за кордоном, що бракує потужних перекладів іноземними мовами. Насамкінець він прочитав знаменитий вірш Володимира Свідзінського «Холодна тиша. Місяцю надламаний…» у власному перекладі французькою.

Лауреатами премії імені Дмитра Нитченка стали Микола Железняк – український мовознавець, кандидат філологічних наук, директор Інституту енциклопедичних досліджень НАН України і Юрій Костенко – відомий громадський діяч, політик, науковець, перший керівник української урядової делегації на переговорах із російською федерацією в москві щодо ядерного роззброєння (1992-1993), автор книги «Історія ядерного роззброєння України», а також Олександр Панченко – краєзнавець, автор і упорядник десятків краєзнавчих, мемуарних, українознавчих книг, зокрема книжки «УКРАЇНСЬКА АВСТРАЛІАНА. – Полтавщина, Галичина, Боснія» (про українців, розсіяних на австралійському континенті).

Лауреатом премії імені Володимира Свідзінського став Михайло Сидоржевський – голова Національної спілки письменників України, автор численних публікацій на теми культури, політики, літератури, історії, відомий автор поетичного верлібру. У своїй промові Михайло Сидоржевський зауважив, що Володимир Свідзінський творив і жив у лиховісний час, проте зміг лишити по собі поезію найвищого ґатунку, поезію світового рівня. Також пан Михайло підкреслив, що поезія – це частинка його власного життя – тонка, чутлива й філігранна. Він прочитав кілька своїх віршів.

Лауреатами премії імені Бориса Нечерди стали Лариса Петрова – автор поетичних книг та поетичних перекладів, публікацій у збірниках поезії: «Антологія. Поезія і пісні», «Україна непереможна», «Нескорена Україна» та ін. і Віктор Терен – український політик та письменник, автор поетичних та прозових книг, а також книг для дітей.

Віктор Терен зазначив, що формула нашого сьогодення – ти не один, ми разом, ми об’єднані, і наше потужне українське слово переростає паркани.

Лауреатом премії імені Михайла Слабошпицького став Богдан Горинь – громадський діяч, мистецтвознавець, політолог, дисидент часів срср, письменник, автор двокнижжя «Під ковпаком окупантів» (документальний есей-колаж).

Богдан Горинь наголосив, що мета його двотомника – дати всебічний жахний образ нашого ворога росії. Він докладно розповів про складу і болючу тему книги, де змальований кат срср Григорій Майрановський – керівник токсикологічної лабораторії НКВС-МДБ, який проводив медичні досліди над дисидентами, досліди, які нічим не поступалися дослідам нацистів. Він підкреслив, що це вельми актуальна тема, бо росія і досі проводить такі експерименти над інакодумцями. Богдан Горинь і сам пройшов крізь катівні радянського союзу й був катований у в’язниці отрутою, яка мала назву «Отрута № 12» – саме нею тоді катували дисидентів.

Диплом «Спеціальна відзнака журі» премії імені Михайла Слабошпицького здобув Юрій Роговий – письменник, автор книги «Генетика по-нашому». Есеї, нариси, відгуки.

Також привітали лауреатів український політик та громадський діяч Олександр Мороз, який подякував Богданові Гориню за величезний копіткий труд і ту жахливу правду, яку він презентує в своїх роботах, і Максим Рильській-молодший, який щиро подякував покійному Михайлові Слабошпицькому за дружню творчу підтримку, а заслужена артистка естрадного мистецтва Наталка Полтавець потішила присутніх піснями «Ой калинонько, калино…» і «Коли вас розбудять вночі…», підкресливши, що нація тоді себе поважає, коли вона висококультурна, коли в душі є вогонь, який надихає творити, а творчість – це відчуття лету.

У Києві відбулася значуща для українського культурного життя подія – був відзначений самовідданий труд митців, яким болить доля України і які стали на її захист потужним мистецьким словом, яке означає й зберігає наші духовні кордони, українським словом, яке стало маркером у боротьбі проти окупантів, словом, яке надихає і наближає нашу Перемогу.