Через російське вторгнення їх кількість значно збільшилась, тому створення максимально інклюзивного простору - актуальна вимога часу. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олену Шуляк.
У програмі комплексного відновлення Київської області, яку першою з-поміж інших громад підготувала КОВА, врахували як конкретні напрямки, так і детальні кроки до функціонування громади за принципами безбар‘єрності. Їх спрацювання можуть допомогти у складанні програм комплексного відновлення іншим українським територіальним громадам.
"Ще у 2021 році у Київській області було зареєстровано 130 тис. осіб з інвалідністю. Але після того, як українці героїчними зусиллями здійснюють супротив ворогу, ця цифра, на жаль, стрімко збільшується. Не виключаю, що після перемоги України цей сумний показник складатиме сотні тисяч громадян. Тому громади мають закладати всі необхідні норми безбарєрності у свої програми розвитку та відновлення уже зараз", - пояснила нардеп.
За її словами, у відновленні Київській області передбачені декілька напрямів забезпечення принципів безбар‘єрності. Перший - безбар'єрність закладів соціальної інфраструктури.
"Загалом, йдеться про приблизно 1200 об’єктів соціальної інфраструктури, які потребують реконструкції як ззовні, так і всередині", - наголосила Шуляк.
Другий напрямок, про який вона розповіла - реконструкція за принципами безбар'єрності об'єктів благоустрою, автомобільних і пішохідних доріг.
"Не слід забувати і про освітню безбар'єрність. На Київщині цілий ряд навчальних закладів планують перекваліфікувати ветеранів війни. Йдеться про створення курсів перекваліфікації на базі існуючих закладів професійно-технічної освіти, зокрема у Бориспілі та Білій Церкві. Також планується реконструкція 3-ох закладів освіти і декількох гуртожитків. Крім цього, проводитимуться тренінги для персону закладів щодо освітньої безбар’єрності. Допомагатимуть також у виборі професій, які можуть здобути ветерани у вже згаданих закладах освіти", - додала вона.
Четвертий напрям реалізації принципів безбар‘єрності полягає у співпраці з громадськими організаціями.
За словами Шуляк, Департамент містобудування та архітектури Київської ОДА спільно з Національною асамблеєю людей з інвалідністю України, Спілкою громадських організацій осіб з інвалідністю Києва та громадською спілкою "Ліга сильних" розробив Методичні рекомендації щодо особливих вимог до планування безбар’єрності під час відбудови (капітального ремонту та реконструкції чи нового будівництва) багатоквартирних будинків.
Вона також наголосила - в Україні безбар‘єрність донині не була масово розповсюдженою, а це проблема. Зокрема, навіть, у лікарнях чи аптеках не часто можна зустріти пандуси.
"Після перемоги України, питання безбар’єрності набере величезних обертів, адже в нашій країні буде багато ветеранів. При тому, що раніше держава часто ігнорувала потреби маломобільних груп та людей з інвалідністю, тому нам потрібно активізуватись у цьому напрямку. Кейс Київської ОВА може стати в цьому гарним прикладом", - резюмувала Шуляк.
Знущався з дружини - у столиці покарали чоловіка за домашнє насильство
У Києві віддали під забудову відовий "Дворик з воронами"
"Обережно, діти". Дорожні знаки з’явилися ще в кількох локаціях Києва
Чому в столиці досі продовжує діяти обмеження на проїзд Південним мостом?
Раніше повідомлялось, що на створення безбар'єрного простору в столиці у бюджеті-2024 виділять 10% коштів.