У складі зведених загонів він працював на деокупованих територіях Київщини та Херсонщини, ніс службу на блокпостах Харківщини. Поліцейському доводилося працювати під ворожим мінометним вогнем та атаками дронів.
Про це розповідає видангня 20 хвилин.
Перше відрядження Олексія було до звільнених населених пунктів Макарівського району, що на Київщині.
— Ми були поділені на групи, кожна група виконувала свою роботу. Одні ексгумували тіла вбитих та закатованих окупантами людей. Наша група оглядала територію, де розміщувалися штаби та бойові позиції військових рф. Ми ретельно, крок за кроком, збирали слідову інформацію: вилучали автомобільні знаки транспорту, на якому пересувалися окупанти, боєкомплекти із прізвищами відповідальних, а також сліди ДНК та відбитки пальців російських військових. Ми працювали 24/7 задля того, аби жодного окупанта не оминуло покарання, і наші зусилля не були марними — завдяки зібраній доказовій базі встановлені особи російських військових, — згадує криміналіст поліції.
Також поліцейські фіксували руйнації будинків мирних мешканців, які були спалені або пошкоджені внаслідок влучань російських снарядів:
— Ворог нищив все на своєму шляху. В будинках, де вони самовільно засилялися, залишали після себе розруху. Автомобілі місцевих, які вони не змогли завести, спалювали. Скрізь, де ступала нога військового рф, там було усе знищено. У мене взагалі склалось враження, що у них є якась своя статистика: завдати українцям якомога більше шкоди, — розповідає Олексій.
Потім було відрядження у складі зведеного загону до Харківщини, де капітан поліції ніс службу на блокпостах, виявляв колаборантів та зрадників.
Після підриву росіянами Каховської ГЕС Олексій Ревенко з колегами поїхав на Херсонщину:
— Ми працювали у мікрорайоні «Корабел». Цей район був одним із найбільш затоплених, тому нас привозили на великогабаритних військових автомобілях. Перше, що побачив — пустеля, тільки замість піску — глина і пліснява. Здавалося, що це кадри з якогось фільму жахів.
На фронті, рятуючи інших, загинув 21-річний бойовий медик Олександр "Кузьма" Кучерявенко
У столичному Політеху провели реконструкцію стели Героїв, прибравши комуністичну символіку
Вбитий у київському фунікулері хлопець був учнем 10-го класу та займався футболом
Вбивство у фунікулері Києва — стало відомо, де працював нападник
Поліцейський говорить, що працювати в таких умовах було дуже складно, адже течія була настільки сильна, що вода пересувала навіть дахи з одного гаражу на інший. Всі одноповерхові будинки були під водою, катери застрягали на дахах будівель.
— Але й це було не найгірше: російські військові постійно обстрілювали нас, було якесь нашестя ворожих безпілотників. Як ворог не старався, він не зміг підірвати наш бойовий дух. Я ніколи не опускав руки, хоча були різні ситуації, бо я знаю, що працюю на користь своєї держави, своєї сім’ї. Попри все, вірю, що ми переможемо. Вірю в ЗСУ — ви найкращі, найсильніші, ми вам завжди допоможемо, вірю в щасливе майбутнє України, — додає Ревенко.
Після Перемоги Олексій, який народився і виріс в Криму, мріє відвезти дружину і двох доньок до рідного українського Криму і показати, як гарно на його малій батьківщині.
