Про це повідомив у фейсбуці білоруський журналіст Дмитро Галко.

«На превеликий жаль, це підтвердилося — меморіал білоруським захисникам України частково знищено. Він знаходиться за адресою: Київ, вул. Білоруська, 22, неподалік станції метро Лук'янівська, - написав Галко. – Я прошу українських друзів висловити своє ставлення до цього. На мою думку, це огидна і дуже шкідлива провокація. Меморіал має бути відновлений».

Українська блогерка Крістіна Кафка вважає, що до того, що сталося, може мати відношення адміністрація коледжу Київського національного університету технологій та дизайну, на будівлі якого встановлено меморіал. За її словами, представниця адміністрації розповіла, що від керівництва коледжу нібито вимагали прибрати об'єкт із будівлі, оскільки «ми перебуваємо у стані війни [з Білоруссю]». Однак у такому разі неясно, чому демонтовано лише частину меморіалу, а не вся конструкція цілком.

Пам'ятник білорусам, які загинули за Україну, — меморіал, присвячений загиблим під час подій Євромайдану та російсько-української війни. Відкрито 28 березня 2016 року. На пам'ятному знаку розміщено прізвища та фотографії трьох осіб: білорусів Михайла Жизневського, який загинув під час Євромайдану від кулі снайпера у січні 2014 року, Алеся Черкашина та українця Віталія Теліженко (останні двоє воювали у складі тактичної групи «Білорусь») і загинули на Беларусі. Також на пам'ятнику наводяться слова пісні Черкашина «Не здавайся». Автор монумента - Гліб Гржабовський, який сам втратив сина у Донецькому аеропорту та погодився брати участь у проекті на волонтерських засадах.

Нагадаємо, 1 квітня на фронті загинув музикант, волонтер, колишній боєць батальйону «Торнадо» білорус Данііл Ляшук із позивним «Моджахед».

Із України можуть депортувати білоруску, яка допомагала ЗСУ.

Раніше у Києві за нелегальне перебування в Україні була затримана громадянка білорусі, опозиційна активістка і правозахисниця Анісія Казлюк.

Ще до повномасштабної війни Служба безпеки України затримала п’ятьох білорусів, зокрема волонтерку Альону Жаркевич, яка допомагала втікачам від режиму лукашенка влаштуватись в Україні.

Також київський суд дозволив українській прокуратурі вилучити у оператора мобільного зв’язку інформацію про дзвінки та листування білоруса, переслідуваного режимом Лукашенка. Ці дані попросили силовики Білорусі.