Цей завод був одним із найбільших в Україні виробників мінеральних вод і безалкогольних напоїв. За останні 15 років підприємство змінило кількох власників, серед яких були іноземні інвестори, але не впоралося з боргами і стало банкрутом.
Йдеться як про податкові борги, так і про заборгованість за кредитами. Зокрема, майно підприємства знаходилося у кредитній заставі у МР Банку (колишній Сбербанк), який у лютому 2022 року вирушив на ліквідацію. Залишки активів «Росинки» Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) продав на аукціоні. Але за кілька місяців частина майна заводу повторно «випливла» на Prozorro, тепер уже від імені тих власників, які придбали його у фонду.
Mind розповідає, що спричинило банкрутство «Росинки» і що залишилося від колишнього виробника.
Як «Росинка» змінювала власників? Київський завод безалкогольних напоїв було засновано в серпні 1960 року. Свою більш звичну назву «Росинка» він отримав лише 1987 року.
Завод випускав квас, тархун, лимонад. На території підприємства працювала власна лабораторія, яка розробляла нові види продукції. 1995 року виробник почав видобувати мінеральну воду з власної свердловини та продавати її під назвою «Софія Київська».
Напевно, найпопулярнішим продуктом заводу був квас. З 1965 року він продавав його на розлив у жовтих залізних бочках, які влітку стояли чи не на кожній вулиці Києва, а з 2011-го як розфасовку почали використовувати термокеги.
У 2006 році завод, який тоді був колективним підприємством, реорганізували у відкрите акціонерне товариство та змінили власників. Ними стали «Київська інвестиційна група», яку контролювали депутат Київради Андрій Іванов і бізнесмен Василь Хмельницький, та інвесткомпанія «Текст», яка належала Вадиму Грибу.
Довго нові господарі не протрималися, і вже за рік «Росинка» знову змінила власників. Серед претендентів були компанія Maspex із Польщі, яка виробляє продукти харчування, а також інвестфонд Advent Internetional, штаб-квартира якого розташовується в Бостоні (США). А в червні 2007 року власником заводу стала французька компанія Orangina Group, яка входила до числа найбільших європейських виробників безалкогольних напоїв.
Французи володіли київським заводом трохи більше двох років: восени 2009 року вже акціонер «Росинки» змінив власників. Orangina Group перейшла під крило японського холдингу Suntory. Внаслідок цієї угоди йому дістався й український завод.
Втім на цьому рокіровки в лавах власників не закінчилися. 2010 року «Росинка» повернулася назад у розпорядження Київської інвестиційної групи. Але знову ненадовго: у 2012 році 4 фізособи придбали по 24,92% акцій заводу «Росинка», або 99,68% акцій загалом. Власниками стали Руслан Лебеденко, Валентина Лебеденко, Василь Соколовський і Наталія Соколовська.
Згодом підприємство змінило місце реєстрації, і його юридична адреса «переїхала» до Вінниці, а фактичним правонаступником «Росинки» стало приватне акціонерне товариство «Краплинка» (далі використовуватимуться обидві назви). Хоча фізично виробничі потужності заводу, як і раніше, залишалися в Києві.
Київщина теж не відстає, тому для регіону сніг не став неочікуваністю — КОВА
Дороги Києва оперативно очищають від снігу та обробляють проти ожеледиці
В одному з районів столиці 11-річний хлопчина випав з вікна багатоповерхівки
На ремонт Дарницького дитсадку №799, якому немає і 6 років, хочуть витратити понад ₴220 млн - тендер
Як виробника було доведено до банкрутства? Часта зміна власників не пішла підприємству на користь. Негативно позначилася на бізнесі «Росинки» заборона Київради на використання пересувних бочок із квасом відповідно до санітарних норм. Бочки замінили на пластикові кеги, але обсяг реалізації напоїв сильно просів.
У 2013 році виручка заводу проти 2012 року скоротилася на 4,3% – до 224,7 млн грн, чистий прибуток упав у 1,8 раза – до 8,6 млн грн. У 2014 році прибуток взагалі перетворився на збиток, його розмір досяг 144 млн грн.
Водночас «Росинка» накопичувала борги, а її фінансовий стан погіршувався. За даними YouControl, рентабельність активів підприємства з 4,12% у 2013 році обвалилася до -70% у 2014-му, чиста маржа у 2013 році була 3,8%, у 2014-му вона становила -62,2%, а рівень заборгованості (частка загальних зобов'язань в активах) з 70% у 2013 році зросла до 140% у 2014-му.
Усе дійшло до того, що в жовтні 2016 року Господарський суд Вінницької області запустив процедуру банкрутства ПрАТ «Краплінка», а в лютому 2018 року остаточно визнав його банкрутом. Серед позивачів, які приєдналися до позову про банкрутство заводу, були Приватбанк, МР Банк, ТОВ «Сіріус Екстружен», фінкомпанія «Морган Кепітал», Управління Фонду соцстрахування у Вінницькій області та Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області.
За даними YouControl, на момент оголошення підприємства банкрутом його зобов'язання перевищували 1 млрд грн. Для порівняння: 2014 року сума зобов'язань була трохи більше ніж 250 млн грн.
Найбільше боргів у підприємства перед МР Банком. Причому в договорі між «Росинкою» та банком фігурував пункт, згідно з яким кредитор має право вимагати повернення заборгованості поза чергою. Водночас досудове розслідування, яке ініціювало Головне управління Державної фіскальної служби (тепер це Державна податкова служба) у Вінницькій області дійшло висновку, що завод міг бути доведений до банкрутства навмисне.
Про такий недобрий намір заявляло 2022 року й керівництво «Росинки». За його версією, МР Банк використав кредиторську заборгованість заводу як важіль для доведення його до банкрутства, після чого вилучив цей актив у власність.
Які активи «Росинки» продав Фонд гарантування вкладів? Завод залишався в заставі МР Банку до початку його ліквідації. Нагадаємо, що 25 лютого 2022 року у зв'язку із запровадженням військового стану Національний банк ухвалив рішення відкликати ліцензію у МР Банку – акціонером фінустанови був «Сбєрбанк Росії». Отже, права вимоги по кредитах банку «перекочували» до Фонду гарантування вкладів фізосіб.
ФГВФО продав активи «Росинки», які перебували в заставі, у березні 2023 року. Це був майновий комплекс загальною площею 22 500 кв. м на вул. Антона Цедика в Києві; технологічне та допоміжне обладнання з виготовлення безалкогольних напоїв; акції юридичної особи-позичальника та права інтелектуальної власності.
Стартова ціна лоту становила 683 млн грн, фактична ціна продажу – 130 млн грн. Тобто в ході аукціону первісна ціна впала більш ніж у 5 разів. До речі, МР Банк намагався виставити київський завод «Росинка» на продаж як заставу за кредитом ще 2017 року, тоді банк хотів виручити за нього 330 млн грн.
Покупцем майна «Росинки» у ФГВФО стала фінансова компанія «Рікард». За даними її сайту, компанія зареєстрована 27 квітня 2018 року, має ліцензію НБУ на надання фінпослуг. «Рікард» спеціалізується на кредитуванні фізосіб і бізнесу, на фінансовому лізингу та факторингу.
За даними YouControl, керівником компанії є Дмитро Овдій, засновником – ТОВ «Аріво Ессет Менеджмент» (Київ), а кінцевим бенефіціаром – Людмила Яковлєва.
Дмитро Овдій раніше був членом партії «Єдність Олександра Омельченка» й обіймав посаду заступника голови правління страхової компанії «Енергорезерв». Людмила Яковлєва афілійована з братами Супруненками, один з яких, В'ячеслав Супруненко, був депутатом Київради кількох скликань і зятем колишнього мера Києва Леоніда Черновецького.
Що виставлено на продаж у липні? Нові аукціони з продажу активів збанкрутілої «Росинки» оголосила вже фінкомпанія «Рікард». Вона виставила майновий комплекс двома частинами як заставу за іпотечним кредитом. Загальна площа становить 22 500 кв. м, які фінкомпанія придбала в березні.
Перший лот містить 91/100 частин майнового комплексу, стартова ціна – 108,6 млн грн, другий лот – 9/100 частин відповідно, його початкова ціна – 11,1 млн грн.
Зважаючи на параметри обох лотів у системі Prozorro буде продано 14 нежитлових приміщень різної площі. Водночас обладнання, акції заводу та права інтелектуальної власності на продаж не виставлено. Земля, де розташовано майновий комплекс, не продається, оскільки вона перебуває в оренді. Причому договір оренди закінчився ще в липні 2018 року і продовжений не був. Також комплекс не підключений до електро- і водопостачання.
Аукціон по лоту на 11 млн грн відбудеться 3 серпня, з більшого лоту на 108 млн грн – 8 серпня. Цього разу торги пройдуть за англійською моделлю, тобто шляхом підвищення ціни. Мінімальний крок становитиме 1%, або 111 000 грн та 1,1 млн грн відповідно.
Враховуючи плачевний стан підприємства-банкрута, відсутність будь-якої виробничої діяльності та накопичені борги, далеко не факт, що ці аукціони стануть успішними. Хоча цілком можливий такий варіант, що новий покупець придбає майновий комплекс виключно через його розташування поблизу центру Києва, щоб використати цей майданчик для запуску нового бізнесу.
