“Немає ілюзій щодо ефективних реформаторів у владі. Але політика вже змінилася”

Чому Україна зробила такий вибір на парламентських виборах?

– Це давній запит на люстрацію всього політичного класу, який 28 років показував свою зухвалу некомпетентність у питаннях політики, – говорить політтехнолог Сергія Гайдай, 53 роки. – Діяльність якого направлена не на побудову ефективної держави, а на збагачення. Цей запит був давно. Він був причиною багатьох майданів і протестів. І ось настав той час, коли український народ остаточно знайшов спосіб люструвати максимально колишніх політиків. Зокрема це стосується останніх, бо сподівання на них, їхні обіцянки, особливо Петра Порошенка були зухвало порушені. Тому велика кількість людей саме в такий спосіб, голосуючи і за президента, і за Раду, діяла за принципом будь-хто, аби не той, хто був.

Як такий вибір змінить українську політику?
– У мене немає ілюзій щодо ефективних реформаторів у владі. Але політика вже змінилася. Політикам все важче і важче втриматися брехнею з імітацією соціально важливих дій.
Мій знайомий завжди ходив у політику за недоторканим статусом, аби розвивати свій бізнес. Тепер вже казав, що в Раді цього не доб’ється. І зараз, якщо ти політик то, чим більше у тебе бізнесу, тим більше проблем.
А цей запит був давнім це продовження сміттєвих баків, у яких кидали народних обранців. Тільки зараз їх викинули за межі парламенту. І прибрали з влади.
Трагедія усіх тих, хто зайшов у Раду і не є в команді Зеленського, у великій імовірності бути просто статистами. Тепер у команді Зеленського немає необхідності домовлятися з іншими, роздавати їм портфелі, місця, ділитися владою.
Але от як команда президента цим розпорядиться? Якщо запити і сподівання виборців не будуть виконані, вони також будуть люстровані, у якийсь інший спосіб чи на Майдані, чи завдяки виборам.
Чи буде партія Зеленського з кимось об’єднуватися в коаліцію, чи залишиться зі своєю монобільшістю?
– Узагалі їм не потрібно створювати з кимось коаліцію, у них є депутатів із запасом. Але якщо вони мають справді реформаторські плани, вони можуть спробувати створити конституційну більшість (складається із 300 народних депутатів Країна). Для цього їм треба знайти ще 47 депутатів. Можна домовитись з “Голосом”, Юлією Володимирівною, бо інші партії для них занадто токсичні. Або ж набрати самовисуванців, утім не зв’язуючись з представниками старої лінії, які ходять у парламент для особистих преференцій.

Чи є загроза авторитаризму з цією монобільшістю?

– Я в це не вірю. Питання авторитаризму в цій країні це не лише питання будь-кого, пов’язане з бажанням мати авторитарну владу. Таким хотів бути і таким шляхом йшов Янукович, таким був Кучма, Порошенко зосередив у своїх руках велику кількість влади. Але якщо соціум має спротив, якщо громадська спільнота має до цього спротив, це небезпечно для того, хто хоче тут бути авторитарним. Треба буде бігти чи у Москву, чи в Ростов. Я вже не кажу про узурпацію влади Порошенком…Пам’ятаєте за моряків, за військовий стан питання хто їх туди відправив, навіщо, для чого це було. Мені здається, що це була спроба Порошенка відтермінувати вибори.Тут дуже небезпечно бути авторитарним правителем, який не робить реформ, використовує владу, якою наділили виборці.

Чи зможе Зеленський ухвалювати непопулярні рішення?
– Сподіваюся, бо тепер немає ніяких перешкод боротися за лояльність людей йому вже непотрібно. Він казав про один президентський термін, необхідні інструменти йому люди передали, за монобільшість проголосували. Може ще якийсь час використати, щоб провести місцеві вибори. Аби з його команди з’явилося більше людей у місцевій владі.
Але усе це мають робити заради плану великих перетворень. Якщо це зроблять просто заради влади, це буде великий провал для Зеленського.

Чи наважиться Зеленський на деолігархізацію?
– Сподіваюся.

Він казав, що залучить олігархів, Пінчука, Ахметова, Коломойського до відбудови Донбасу. Чи вдасться йому?

– Не знаю. Мені здається, що це погана ідея у ній є більшовизм і збереження статусу олігархів. Хто такі олігархи? Це люди, які використовують політичні інструменти задля самозбагачення і тримання монополій. Простої роботи з “прибирання” монополій, створення умов для вільної економіки, і заборони людям з великими активами мати політичний і соціальний вплив буде достатньо. Якщо запрацює економіка, будуть гроші у бюджеті і буде з чого відбудовувати Донбас.
Але перед тим, як відбудовувати Донбас, треба його відвоювати.

Скільки часу на зміни має президентська команда?
– До нового року. Якщо змін не буде, то після нового року він остаточно втратить людську довіру, а на прикладі всіх інших президентів, особливо Порошенка, ми розуміємо неможливо ефективно керувати країною без довіри більшості населення.

Що буде запобіжником для президента?
– Громадянське суспільство і виборці.

Якою буде доля реформ, розпочатих за Порошенка?
– Ніякою, бо ніяких реформ не розпочато. Імітація була. От я сьогодні розмовляв з поліцією, яка є однією з найвидиміших реформ, форма нова, назва нова, а от методи забезпечення безпеки руху люди не знають. Це не реформа, це просто її імітація.

На парламентських виборах перемогли 5 партій: “Слуга народу”, “Опозиційна платформа За життя”, “Батьківщина”, “Солідарність”, “Голос”. Пропрезидентська “Слуга народу” отримала 254 місця в парламенті (разом з мажоритарниками), встановивши рекорд в історії незалежної України.

Явка виборців на позачергових виборах народних депутатів України становила 49,84% і це найнижчка явка на парламентських виборах з 1991 року.