25-річного Владислава Контарчука знають у Полтаві, як молодого політика і завдяки його громадській діяльності. Незважаючи на молодий вік, є заступником голови та депутатом Київської районної в місті Полтава ради. На сьогодні Владислав вирішив балотуватися до Верховної Ради по 145‑му виборчому округу Київський район міста Полтава, Котелевський і Полтавський райони. Його висувають об’єднані сили націоналістів ВО “Свобода”, Національний корпус, “Правий сектор”, Українська добровольча армія, ОУН і КУН.

Народився кандидат у місті Полтава. Був активний учасник Революції гідності. У 21 рік без вагань і роздумів іде добровольцем на фронт стрільцем у батальйон “Січ”. У 20132014 роках голова Полтавської міської молодіжної організації ВГО “Українська Студентська Свобода”.

Повернувшись із фронту до рідного міста, став захищати інтереси громади як депутат. Обраний на посаду заступника голови Київської районної у місті Полтаві ради, де працює досі.

У своїй програмі Владислав Контарчук зокрема акцентує увагу на тому, що Україна переживає на сьогодні кризу робітничих кадрів. Велика частина людей їде за кордон, а для підготовки нових спеціалістів немає умов. Загалом освітня галузь страждає через брак коштів. Особливо гостро проблема стоїть у галузі професійно-технічної освіти. Владислав Контарчук вважає, що профтехосвіту потрібно підтримувати, аби уникнути поглиблення кризи робітничих кадрів.

 Загрубіла система профтех­освіти, що дісталася нам із “совєцьких” часів і почасти не змінилася, може призвести до повного краху у світі, де щодня змінюються технології. Як освітнім закладам вижити і за якою формулою готувати конкурентні кадри?

2017-го понад мільйон робітничих вакансій не були закриті. Причина відсутність достатньої кількості відповідних кадрів, низький рівень підготовки фахівців деяких спеціальностей і відтік спеціалістів за кордон, говорить кандидат у народні депутати Владислав Контарчук.

В Україні майже 14 відсотків випускників шкіл здобувають професійну освіту, а інші бажають отримати вищу. Європейський досвід: 40 відсотків випускників ідуть отримувати професійну освіту. У Чехії, Хорватії, Австрії та Фінляндії цей відсоток сягає позначки 70 відсотків.

 Про підняття престижності профтехосвіти в нашій державі говорили багато, але слів замало. Потрібно провести дослідження запитів ринку й оптимізувати певні установи, необхідно оновлювати матеріально-технічні бази цих закладів. Система ПТО має бути зацікавлена в активнішій спів­праці з працедавцями та реагувати на всі виклики ринку праці. Дієві заклади, що тримають руку на пульсі, завжди зможуть залучити додаткові інвестиції.

Що ж маємо нині? Міністерство освіти й науки розпочало 2016 року свою реформу з того, що майже 900 закладів профтех­освіти передало на фінансування обласним бюджетам. Звичайно, коштів для багатьох закладів недостатньо і це загрожує закриттям. Згодом, щоправда, міністерство почало спрямовувати субвенції з держбюджету на місця для модернізації закладів і зробило держзамовлення на певні спеціальності. Таке зниження фінансування представники відомства пояснили європейськими прикладами. Але профтехосвіту за кордоном активно підтримують об’єднання роботодавців, професійні спілки, створюють спеціальні ­фонди. Також прецеденти із прирівнюванням училищ до технікумів і коледжів законодавчо ще не врегульовані. Багато закладів перебувають у підвішеному стані, продовжує.

Опікуватися профтехосвітою народні депутати-націоналісти почали задовго до розпуску Верховної Ради. Зокрема нардеп від ВО “Свобода Олександр Марченко після низки консультацій і обговорень з освітянами, членами ГО, профспілок зареєстрував у парламенті законопроект №8321 “Про фахову передвищу освіту”. Проект документа отримав позитивний висновок науково-правової експертизи. Законопроект врегульовує кілька проблемних питань, але найголовніше в ньому прописане фінансування фахової передвищої освіти за рахунок державного бюджету.

 Профтехосвіту держава має захищати, а не знищувати. Без якісних освітніх закладів криза робітничих кадрів катастрофічно поглиблюватиметься. Зрозуміло, що зміни не бувають легкі, але в реформах керуватися потрібно інтересами закладів, колективів і ринку, додає кандидат у народні депутати.

Владислав Контарчук переконаний до Верховної Ради мають потрапити молоді, креативні й надійні політики, які знають, що потрібно робити, аби молодь не тікала за кордон, а реалізовувалася на рідній землі