Під Офісом президента вимагали розслідувати напади на активістів

 Володимир Зеленський у квітні під час передвиборчої кампанії запитував у Петра Порошенка: коли сядуть убивці Гандзюк? Сьогодні ми прийшли з цим же запитанням, каже 24-річний Сергій Стерненко, активіст, екс-очільник “Правого сектора” в ­Одесі.

27 вересня на вул. Банковій у столиці біля Офіса президента проходить акція “Ніч на Банковій. Знову”. Збираються близько 200 учасників. Закликають розслідувати вбивство Катерини Гандзюк і напади на громадських активістів.

Радницю міського голови Херсона облили сірчаною кислотою 31 липня 2018 року. 4 листопада 33-річна Катерина Гандзюк померла в опіковому центрі в Києві. П’ятьох нападників засудили на терміни від 3 до 6,5 року ув’язнення. Підо­зрюваного в організації вбивства Олексія Левіна шукає СБУ разом з Інтерполом. Ігоря Павловського випустили із СІЗО у травні. Владислав Мангер, голова Херсонської обласної ради, якого підозрюють у замовленні злочину, вийшов під заставу і носить електронний браслет.

Першу акцію на Банковій провели рік тому. Вимагали розкрити злочини проти активістів. Друзі Катерини та адвокати постраждалих написали “список Гандзюк” 55 нерозслідуваних випадків.

 Зі “списку Гандзюк” я знаю всіх, на кого нападали в Одесі, говорить Стерненко. На мене скоїли три напади жоден із них не розслідуваний. Якщо не працюватиме закон, не каратимуть замовників, то під загрозою опиняється кожен громадянин.

О 19:00 під Офісом троє дів­чат років 15 тримають плакат “Кожен може бути наступним”. Крапає дощ. За півгодини вмикають музику. Між учасниками ходять поліцейські, у синіх жилетах поліція діалогу.

За кілька хвилин до початку акції до білого екрану підходить історик і журналіст 26-річний Тарас Білоус. Тримає плакат “Напади праворадикалів також мають розслідуватися”.

 На минулій акції я не був, каже Білоус журналістам.

 Вас ніде не було: ні на суді по Крисіну, по Волкову (Юрій Крисін засуджений на 5 років за співучасть у вбивстві журналіста В’ячеслава Веремія під час Революції гідності на Майдані; Олександр Волков підозрюваний в організації викрадення Ігоря Луценка та вбивства Юрія Вербицького 2014 року. ГПУ), ні на судах по Майдану, по Гандзюк, підвищеним тоном каже лідер праворадикальної громадської організації “С14” Євген Карась.

 На учасників Харків-­прай­ду напали праворадикали, продовжує Тарас Білоус. У списку злочинів проти активістів не було жодного нападу на ЛГБТ (спільнота, яка об’єднує представників сексуальних меншин. ГПУ), лівих, феміністок. Хочу нагадати випадки, про які мовчать.

 Ми закликаємо до солідарності, каже Влади­слав Грезнєв з ініціативи “Хто замовив Катю Гандзюк?”. Під курткою чорна футболка з фотографією Катерини. Озвучуємо вимогу до нового політичного керівництва країни. Президент Володимир Зеленський є гарантом прав і свобод громадян України, тож мусить максимально включатися в цей процес і робити все для розслідування справ і покарання замовників.

Наперед виходить батько Катерини Віктор Гандзюк. На ньому розстібнута куртка. У декількох кабінетах Офіса президента горить світло.

 Я не був на цій акції рік тому. Катя була у тяжкому стані, каже 64-річний Віктор Гандзюк. Потім вона померла. У нас новий президент, генпрокурор, монобільшість, оновлений Аваков і керівництво СБУ. Але за рік мало що змінилося. Я зустрічався із президентом. Говорили з іншими керівниками держави. Який результат? Нульовий. Після зустрічі я був сповнений надії. Здавалося, у нього вистачить політичної волі продовжити справи. Президент заявив, що сприятиме розслідуванню. А за три тижні слідство припинили (16 липня Генпрокуратура зупинила розслідування проти Владислава Мангера та Олексія Левіна, оскільки останній перебуває у розшуку. ГПУ).

О 20:08 учасники переходять до входу у президентський Офіс.

Туди ж несуть картонні коробки з кольоровими балончиками та трафарети. Їх розкладають на мокрих плитах. Під електронну музику наносять чорно-червоний напис “Хто наступна Гандзюк?” Поліція їх не зупиняє. Навколо напису розставляють свічки. Із прапорів на акції лише державний.

Біля верхнього краю напису стоїть 62-річний Ігор Демченко з плакатом “Авакова у відставку”.

 Тричі за два роки мене обкрадали. Громадяни не почуваються у безпеці, а активісти тим паче. Учора п’яний поліцейський заїхав на зупинку, померла жінка, посуває вбік окуляри. 19 січня 2014 року на Грушевського втратив око, другим погано бачить.

Кілька разів учасники скандують: “Хто замовив Катю Гандзюк?” На білому проекторі про неї вмикають фільм “Слідства. інфо”. Люди кутаються в ковдри.

 Я хочу нагадати слова Каті Гандзюк давайте гуртуватися, бо прийдуть і за нами. Об’єднуймося, люди добрі, каже координаторка Медійної ініціативи за права людини 34-річна Ольга Решетилова. Зеленський має дати команду своїй партії у парламенті створити ефективну тимчасову слідчу комісію, яка розслідуватиме системні напади на активістів. Зробити захист громадянського суспільства пріоритетом у своїй політиці. Звільнити Арсена Авакова, який є уособленням порушення прав людини і нападів на активістів.

Учасники стоять групами. Між ними періодично хтось проїжджає на самокаті. Біля металевого паркану курять.

В одній із груп стоїть Віктор Пилипенко, ветеран війни.

 Кожна людина з активною громадянською позицією почувається в небезпеці, каже. Ми повинні запитувати ще раз і ще раз, хто замовив Катерину Гандзюк? Так вимагати реформи правоохоронних органів і судів.

О 22:05 оголошують, що акція на Банковій добігає кінця.

Учасники виходять з Урядового кварталу. Біля напису “Хто наступна Гандзюк?” стоїть 17-річна Анастасія Міщенко, першокурсниця Київського національного університету будівництва та архітектури.

 Я витратила весь чорний лак для нігтів на плакат “Авакова у відставку”, каже. Стоїть чоловік, у нього напис, зроблений простим олівцем. Кажу, прочитати ж нічого не можна. Пошукала у мене був тільки лак. Я поклала цей плакат йому на спину й обвела. Аваков не дозволив узаконити використання медичного канабісу. В мене є знайома онкохвора за кордоном. Розумію, наскільки важливо мати доступ до знеболення.

Біля Будинку з химерами стоїть представник ініціативи “Хто замовив Гандзюк?” 34-річний Роман Сініцин:

 За рік пройшли десятки акцій у Херсоні, Києві. Це єдиний законний шлях вирішувати цю проблему. Ми не можемо відступити. Убили нашу подругу, вона три місяці вмирала в лікарні. Тож ми не зупинимося.

Я хочу жити в країні, де немає кризи справедливості. У нас вона є. Люди не вірять правоохоронній системі, її як такої не існує. І якщо нічого не робити, то нічого й не буде.