Газова генерація визначена як один із ключових пріоритетів для української енергетики як у воєнний час, так і в стратегії післявоєнного відновлення. Під час зустрічі урядовців із представниками когенераційного бізнесу, яку очолив Денис Шмигаль, обговорювали шляхи покращення інвестиційного клімату та створення стабільних умов для роботи маневрових потужностей.
Підприємці озвучили низку критичних проблем, які наразі гальмують галузь. Зокрема, було наголошено, що діючі граничні ціни на ринку електроенергії (прайс-кепи) часто не покривають реальну собівартість виробництва на газі. Це робить інвестиції ризикованими та заважає запуску нових енергетичних проєктів.
Серед інших важливих запитів бізнесу:
Запровадження дієвих механізмів страхування воєнних ризиків, особливо для об'єктів у прифронтових зонах.
Державна підтримка у спорудженні фізичного захисту для енергооб'єктів.
Гарантування стабільних обсягів роботи для генерації.
Спрощення бюрократичних процедур приєднання до мереж газотранспортної системи.
Окрему увагу сторони приділили розвитку розподіленої генерації за моделлю «енергетичних сот», що є критично важливим для східних та південних областей. Уряд вже зробив крок назустріч, оновивши правила конкурсів на будівництво нових потужностей. Також розглядається можливість адаптації європейського досвіду функціонування «ринку потужності» в українських реаліях.
Урядовці підтвердили свою готовність до відкритого діалогу, щоб спільно з бізнесом випрацювати рішення, які зміцнять стійкість вітчизняної енергосистеми.
Варто зауважити, що прогрес вже є: станом на початок лютого 2026 року загальна потужність нової газової генерації, введеної з початку великої війни, досягла 1,4 ГВт. При цьому лише за січень поточного року енергосистема поповнилася на 192 МВт нових потужностей.
