Директор КиївЗоо Кирило Трантін зазначає, що нинішня зима видалася непростою, але завдяки самовідданості персоналу тварини перебувають у безпеці та теплі. Зоопарк перетворився на справжню автономну фортецю: тут встановлено 10 булер’янів, 10 генераторів, сонячні батареї та інвертори. Наприклад, у вольєрі найстарішої горили Європи, Тоні, підтримують стабільні +21°C за допомогою дров’яної печі, конструкцію якої директор розробив особисто.
Коли через обстріли зникає електрика, їжу приматам готують на дров'яних плитах, а Тоні навіть у блекаути дивиться улюблений телевізор. Підготовка до холодів починається ще влітку: раціон тварин збільшують на 10%, щоб вони накопичили жировий запас.
Бегемотиха відпочиває при +20°C, а температура води в її басейні становить +23°C. Попри постійні атаки, персонал чергує цілодобово, підкидаючи дрова в печі навіть вночі. Через вибухові хвилі в зоопарку вибито половину скляних дахів — їх наразі не склять, а закривають фанерою та полікарбонатом, які є стійкішими до ударів. Саме через ризик травмування під час паніки зоопарк поки не планує заводити молодих жирафів.
За час повномасштабної війни КиївЗоо став прихистком для майже 600 врятованих тварин. Серед них — тигриця Даліла з Харкова, лемури Адам і Єва з Херсона та сервали з Курахового. Деякі тварини, як-от лемур Адам, досі проходять складну психологічну реабілітацію після пережитих жахів. Водночас європейські зоопарки Берліна та Відня допомагають столиці спеціальними сухими кормами, що критично важливо, адже українські заводи-виробники опинилися в окупації.
Зоопарк також відчуває кадровий дефіцит — багато працівників на фронті, шестеро героїчно загинули. Попри втому, колектив продовжує працювати та реалізовувати програми реабілітації для ветеранів і переселенців. У 2025 році заклад відвідали 90 тисяч людей у межах психологічної допомоги. Як каже Кирило Трантін, військові, приходячи сюди у відпустку, бачать те, що вони захищають — мирне життя своєї країни.
