Життя без господарів: секрети виживання здичавілих корів у зоні відчуження Навіть у суворі морози та за глибокого снігу мешканці Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника — здичавілі домашні корови — демонструють дивовижну витривалість. Співробітники заповідника під час чергового патрулювання зафіксували стан тварин, які вже майже десятиліття живуть без жодної допомоги людини. Історія виникнення стада Ця незвичайна група великої рогатої худоби з’явилася після того, як відійшли у засвіти їхні господарі — самосели села Луб’янка. Залишившись напризволяще, корови не загинули, а почали розмножуватися і вести власний спосіб життя, позбавлений ветеринарного нагляду чи додаткового харчування. На сьогодні стадо складається з 12 особин: серед них 6 дорослих корів та 2 телят. Зимовий побут та боротьба з хижаками Незважаючи на складні умови, стан тварин фахівці оцінюють як добрий. Корови виглядають вгодованими, що підтверджує їхню здатність ефективно добувати їжу самостійно.
Вони використовують морди, щоб розгрібати сніг і діставати суху траву або зелені паростки. Крім того, тварини охоче ласують гілками чагарників, особливо надаючи перевагу бузку. Рятуючись від крижаних вітрів та хуртовин, стадо облаштувало собі нічліг у покинутому хліві. Проте холод — не єдина загроза. Нещодавно фахівці виявили на снігу сліди чотирьох вовків, які підходили впритул до місця перебування корів. Напад хижаків не вдався: один із биків продемонстрував силу, пішовши по слідах вовків, щоб відігнати їх та показати, що стадо готове до захисту. Науковий контекст Це не перший випадок одичавіння домашніх тварин у зоні. Подібне стадо спостерігали одразу після аварії на ЧАЕС поблизу села Чистогалівка. За нинішнім луб’янським стадом науковці спостерігають ще з 2017 року, вивчаючи, як колишні свійські тварини повертаються до дикого стану та займають свою нішу в екосистемі заповідника.
