Про це розповіли в медзакладі.
Пані Ольга розпочала лікування у Львові, коли їй діагностували гостру мієлоїдну лейкемію. Після другої лінії терапії настала ремісія, і жінці провели трансплантацію кісткового мозку від сина. Це мало зруйнувати хворий імунітет і приживити донорський.
Але на 21-й день приживлення не відбулося. Організм залишився беззахисним перед інфекціям і «кожен день міг стати останнім». Тоді в лікування включилися лікарі «Охматдиту».
Медики вирішили, що потрібна друга пересадка. Було вирішено підібрати донора так, щоб імунна система пацієнтки «не побачила» нові, донорські клітини.
Замість звичних 3 місяців пошуку донора команда мала лише три тижні. Стан Ольги був критичним: повна залежність від препаратів крові, понад місяць без жодного лейкоцита, беззахисність перед будь-якою інфекцією.
Щойно надійшла звістка, що є донор і дата донації, медики погодили трансплантацію без фінальної перевірки: часу не залишалося.
«Це була армія з 35 тисяч неконтрольованих солдатів, і нам потрібно було провести трансплантацію так, щоб вони не „побачили“ нові клітини. По суті — обманути імунну систему. Але кожне переливання крові підвищувало ризик появи антитіл, які могли знищити нові клітини», — пояснює завідувач відділення трансплантації кісткового мозку Олександр Лисиця.
За словами медиків, ризик був величезний: шанс на успіх лише 20%. Попри небезпеку, стратегія спрацювала: антитіла залишилися та не завадили донорському кровотворенню.
Щодня Ользі проводили інтенсивну терапію, замісні трансфузії, профілактику інфекцій, але цілих 20 днів результатів не було. І лише на 21-й день у жінки побачили приживлення.
«Лікарі порівнюють радість у цей момент з емоціями NASA після успішного запуску чи повернення астронавтів додому», — розповіли в «Охматдиті».
Нині Ольга перебуває на ранньому післятрансплантаційному етапі, почувається добре, не залежить від переливань і має нормальний рівень лейкоцитів. Двічі на тиждень вона приходить до медзакладу на огляд та аналізи.
