Учні, колеги та близькі по духу люди згадують про добро, знання та світло, яке все житя віддавав Михайло Кірсенко. Пан Михайло був засновником кафедри історії та очолив її у 1993 році.
Він постраждав внаслідок пожежі, тиждень тому у квартирі по вулиці Павла Скоропадського, його дружина пані Тетяна Балабушевич, доцентка НАУКМА, померла під час цього трагічного інциденту. А пан Михайло ще тиждень боровся.
«Своїми лекціями він закохував нас в історію, цікавезну і живу, як і саме життя»
«Він пам’ятав мабуть кожного студента, завжди уважно вислуховував після лекцій, обов’язково щось радив. Мені, коли почув, що я цікавлюсь історією міжвоєнної дипломатії, приніс зі своєї бібліотеки досить рідкісну книги про польського міністра Юзефа Бека польською мовою. Таким він був».
« А це його звертання до студентів на лекції: «Якщо не встигли поїсти, пожуйте щось, не соромтесь».
«Вирва у серці, страшний особистий сум. Дякую Вам за все, шановний пане професоре Кірсенко»
«Це був справжній Доктор Добро»
«Професор Кірсенко був не просто неймовірним ерудитом, який привчав нас до системних знань, що не просто лежали як попало десь у голові, а запліталися в неймовірну симфонію, з цих ниток і сплітався історичний процес. Крім ерудованості, він був неймовірним гуманістом і людинолюбом. Грандіозні пізнання поєднувалися у нього з порядністю та добротою. Це був справжній Доктор Добро»
Так згадують про пана Михайла друзі, колеги, вдячні студенти та всі, хто його знав...
Спільнота Києво-Могилянської академії висловлює найщиріші співчуття родині та колегам пана Михайла.
Кафедра історії НаУКМА надасть всю необхідну інформацію щодо церемонії прощання найближчим часом.
