Методичні рекомендації розроблено з метою підвищення рівня розуміння суспільством та суб'єктами медіа принципів гендерної рівності в контенті, впровадження гендерно чутливих індикаторів, що впливатимуть на формування позитивного образу жінки-лідерки, позбавленого усталених стереотипних уявлень, а також забезпечення використання в медіа єдиних підходів та інструментів щодо формування нульової толерантності до насильства, зокрема за ознакою статі.

Захід відбувся у понеділок в Укрінформі.

“Крім висвітлення питань гендерної рівності в ЗМІ, є також питання представленості в ефірах коментаторок і експерток. Важливо, щоб у сюжетах та ефірах серед тих, у кого беруть експертні коментарі, жінки і чоловіки були представлені максимально рівно, оскільки це також питання гендерної рівності” заступник міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко

Рекомендації складаються з п'яти розділів: загальні положення; використання гендерно чутливих індикаторів у медіа; рекомендації з висвітлення у медіа питань щодо гендерної рівності, запобігання проявам сексизму та гендерних стереотипів; рекомендації з висвітлення сексуального насильства, пов'язаного із конфліктом (СНПК) в українських медіа; саморегулювання з питань гендерної рівності в медіа.

“Питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків є на часі. Вони є частиною нашого євроінтеграційного курсу. Бо цінності прав людини, гендерної рівності, свободи і демократії - це ці цінності, за які ми протягом багатьох років боремося проти Російської Федерації” урядова уповноважена з питань ґендерної політики Катерина Левченко.

За її словами, існує чимало міфів, спекуляцій і дезінформації навколо гендерної проблематики, а ці методичні рекомендації допоможуть працівникам ЗМІ використовувати інструменти, щоб протидіяти таким маніпуляціям.

Методичні рекомендації можуть бути використані журналістами і журналістками та іншими суб'єктами у сфері медіа незалежно від форми власності і способу поширення інформації з метою врахування гендерних аспектів у процесі здійснення своєї діяльності.

“Вони пояснюють терміни, вони пояснюють, що потрібно чи не потрібно робити, як від стереотипів, упереджень можна перейти до гендерної дискримінації”.

Методичні рекомендації розроблені Міністерством культури та інформаційної політики України з урахуванням пропозицій Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та у тісній співпраці з інститутами громадянського суспільства та партнерами з розвитку. Зокрема, апаратом урядової уповноваженої з питань ґендерної політики, громадськими організаціями «Жінки в медіа» та «Центр демократичних реформ і медіа», Асоціацією жінок-юристів України «ЮрФем», Інформаційно-консультативним жіночим центром, міжнародною організацією USAID Transformation Communications Activity (TCA) та за підтримки проєкту «Мережа ґендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що виконується Українським жіночим фондом за підтримки Європейського Союзу.