Миронов вивчав історію міста та вів власний блог «Зникаючий Київ». У нього було незвичне хоббі — він самотужки реставрував старовинні двері у будинках. Про це розповіла у соцмережі активістка Наталя Кузь.
На початку повномасштабного вторгнення Сергій приєднався до 241-ої бригади ТрО. Захищав місто, згодом був направлений на Східний напрям. На жаль, там був поранений і помер у шпиталі.
Його справу продовжили друзі і небайдужі кияни і взялися за реставрацію дверей на вулиці Саксаганського, 112-а у Києві. Саме ці двері були наступними в планах у Сергія. Понад 300 людей відгукнулися про свою участь в цій справі. Кожного дня приходили активісти, щоб долучитися до реставрації.Вони приносили свої інструменти, фарбу, власноруч виробляти пошкоджені елементи, дехто допомогав фінансово.
У під’їзді також відмили стару ліпнину. Роботи тривали з 7 червня. Завдяки активістам тепер можна милуватися чудовою архітектурою і пам’ятати про Сергія Миронова.
