На кожній станції метрополітену Києва передбачений спеціальний захист на випадок різних НП – повені або навіть ядерної (хімічної, бактеріологічної) атаки. Називається він гермозатвор, який і був застосований на метро Берестейська під час зливи, що накрив столицю вчора, 19 липня.
Про це пише “РБК-Україна”.
Гермозатвор (“затвор”, ” герма “або ” гермуха”) – захисно-герметичні двері, які перекривають тунелі, станції, вестибюлі та вентиляційні шахти метрополітену в разі настання різного роду позаштатних ситуацій. За документами гермозатвори називаються “металоконструкцією”.
Сенс затворів не тільки в герметизації метро від зовнішнього середовища, але і в поділі всієї системи на герметичні відсіки, кожен з яких може стати притулком для населення і не буде залежати від стану сусідньої ділянки.
Будь-який гермозатвор являє собою металеві (іноді – залізобетонні) двері, до складу яких входять:
полотно двері,
оклад – косяк з бетону і сталі, до якого кріпиться (і притискається в закритому стані) полотно,
привід – механізм, що забезпечує закриття гермозатвору; у великих – він механічний, а маленькі повинні закриватися співробітниками “підземки”,
замок – пристрій у вигляді ригелів, що щільно притискає затвор до окладу в закритому стані,
ущільнювач – гумова смуга по периметру гермозатвору, що забезпечує щільне прилягання полотна до окладу (такий є не скрізь).
Таким чином, у затвора є три стани: відкритий, закритий і загерметизований.
На найстаріших станціях – “Хрещатику”, “Арсенальній”, “Університеті” і “Вокзальній” – тунельний затвор являє собою величезні двері, що лежать в підлозі.
На станції “Вокзальна” є унікальний затвор, який спочатку мав захистити населення в разі ядерного вибуху. Він – залізобетонний. Втім, він давно заблокований, не працює і прикритий панелями.
