Війна на Кавказі перекинеться на територію Росії і Туреччини – Bloomberg

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном став дуже гарячим. Те, що багатьом на Заході може видатися незначною сутичкою, насправді матиме значні наслідки для регіональної безпеки, енергетичних ринків і амбіцій Путіна й Ердогана

Конфлікт Вірменії та Азербайджану розбурхає НАТО, Близький Схід і нафтові ринки. Найбільш небезпечний момент полягає в тому, що Туреччина і Росія активно підтримують протиборчі сторони, повідомляє Хрещатик.News із посиланням на сайт Bloomberg.

Бажаєте дізнаватися новини столиці першими? Підписуйтесь на наш телеграм-канал - тільки актуальні новини Києва!

“Турки недолюблюють вірмен і виступають на боці азербайджанських одновірців-мусульман. У Вірменії пам’ять про звірства турків-османів вікової давності залишається важливим фактором у національній свідомості. У Росії з Вірменією є офіційний договір про оборону, і вони підтримують тісні зв’язки у військовій сфері”, – зазначає автор статті Джеймс Ставрідіс.

Заморожений конфлікт між Вірменією та Азербайджаном став дуже гарячим. Те, що багатьом на Заході може видатися незначною сутичкою в далекому куточку нашої планети, насправді буде мати значні наслідки для регіональної безпеки, енергетичних ринків і амбіцій російського президента Путіна і президента Туреччини Ердогана.

Ненависть партнерів

“Коли я служив в Організації Північноатлантичного договору, мені декілька разів довелося відвідати обидві країни. Їхні міністри оборони в той час ненавиділи один одного, і хоча Вірменія і Азербайджан були партнерами НАТО, не входячи до його складу в якості членів, обидва керівники військових відомств могли говорити тільки про нещирість і продажність один одного”, – згадує Джеймс Ставрідіс.

“За чотири роки моєї служби в НАТО азербайджанці не раз починали нерішучі наступи в Нагірному Карабасі, які вірмени легко зупиняли. За оцінками нашої розвідки, якби справа дійшла до серйозних зіткнень, вірмени майже напевно перемогли б. Росія постачала зброю і навчала військових з обох сторін, і росіяни насправді чинили певний заспокійливий вплив. Але ми знаємо, що коли Путін грає в миротворця, нічого хорошого це не обіцяє”, – додає Ставрідіс.

В ході нинішньої ескалації обидві сторони як завжди стверджують, що противник атакував першим. У липні було кілька перестрілок, в ході яких загинуло з десяток азербайджанців. Зараз втрати наближаються до сотні. У неділю кожна зі сторін провела мобілізацію і оголосила воєнний стан. У вівторок Вірменія заявила, що один з її літаків був збитий турецьким F-16. Туреччина ці звинувачення спростовує.

Інші країни навіть не намагаються втрутитися і домовитися з учасниками конфлікту про припинення вогню. У минулому це допомагало якось послаблювати напруженість, принаймні тимчасово. Останні зусилля робила так звана Мінська група, в якій співголовують Франція, Росія і США. Але в 2010 році ці спроби зазнали невдачі.

Нестабільні сусіди, зайняті союзники

Слід мати на увазі, що сусідами конфліктуючих країн є вічно нестабільна Грузія і один з найбільш непохитних ворогів США Іран. А в Азербайджану, де є великі родовища нафти (7 мільярдів барелів розвіданих запасів плюс велика кількість природного газу) є досить вразливі трубопроводи, що проходять в деяких місцях в 16 км від вірменського кордону.

“Я був у цьому регіоні кілька разів в моменти загострення напруженості, але зараз обстановка там здається зовсім іншою і більш небезпечною”, – продовжує журналіст.

Вашингтон повністю зайнятий майбутніми виборами. Туреччина і Росія стоять на протилежних сторонах (не тільки на Кавказі, але також в Сирії і в Лівії). А Євросоюз зайнятий розв’язкою Брекзиту і зростанням напруженості між Грецією і Туреччиною в східному Середземномор’ї.

НАТО, що зберігає партнерства з Вірменією та Азербайджаном, заявляє, що “сторони повинні негайно припинити бойові дії” і що “військового вирішення конфлікту не існує”. Але при цьому нічого конкретно не пропонує.

Шансів мало

Шансів на мирне врегулювання мало. Зміцнити впевненість в укладанні угоди могла б Мінська група в новій версії, що включає до свого складу Туреччину. Путін підтримує добрі відносини з керівниками обох країн, хоча Росія в цілому дуже сильно тяжіє до християнської та ортодоксальної Вірменії.

Мабуть, США, Росія і Туреччина спільними зусиллями могли б переконати сторони конфлікту звернути з того катастрофічного шляху, яким вони йдуть нині.

Почати можна з якогось символічного повернення землі азербайджанцям. Дві країни могли б взяти на себе зобов’язання відмовитися від застосування вогнепальної зброї і вибухових речовин (як вчинили Китай та Індія після нещодавнього конфлікту на “лінії контролю” в Гімалаях).

Потім можна було б крок за кроком приступити до відкриття кордону. За загальним переконанням, особливих надій на це немає.

У 2003 році Томас де Ваал написав чудову книгу “Чорний сад”, в якій він досліджує витоки конфлікту. Наприкінці автор пише: “справедливе врегулювання спору в Нагірному Карабасі зажадає болючих компромісів з обох сторін, яким доведеться врівноважувати радикально протилежні принципи”.

В даний момент такі компроміси здаються набагато менш імовірними, ніж маленька війна з великими наслідками.

Нагадаємо, Бої між Вірменією і Азербайджаном тривали всю ніч

Читайте також:

Воєнний стан, мобілізація, загиблі: Вірменія і Азербайджан відновили бойові дії через Нагірний Карабах

Китайські інвестори Мотор Січі просять Раду припинити державне рейдерство, інакше Україна втратить 3,5 млрд доларів

Автор:

Бажаєте дізнаватися новини столиці першими? Підписуйтесь на наш телеграм-канал - тільки актуальні новини Києва!
Коментуйте:
Новини по темі