“2014-го моя донька вперше побачила військовий парад. Мене поруч не було ще не повернувся з війни. У той місяць нас “перемололи” російські регулярні час­тини, і багато хто з тих, кому вона махала на Хрещатику, в наступні дні ледь не прямо з параду вирушили нам на заміну, пише учасник війни на Донбасі, науковець 45-річний Євген Дикий у “Фейсбуку”. Торік ми разом із нею зустрічали колони танків і “бех”, махали хлопцям і дівчатам на броні. Цього року вона знову побачить український військовий парад, подобається це комусь чи ні. Я буду у строю разом із побратимами та посестрами. Наша країна має право на гідний День Незалежності і повинна побачити, що цю незалежність є кому захищати. Пройдемо 24 серпня Хрещатиком, у формі, з нагородами, в кого є легальна зареєстрована зброя то і зі ­зброєю. Це наша країна, наша незалежність, наше свято і наш парад”.

“Такі рішення приймають не з кондачка. Воно світоглядне, пише у соцмережі волонтер 50-річний Роман Донік. Зеленський, Богдан, Шефіри, Разумков вважають, що військові будуть більше раді грошам, ніж параду. Для його оточення парад не представляє ніякої цінності. Вони не розуміють, навіщо це потрібно. Ніякої політики, просто в нашій країні правлять жлоби малороси, які пропустили повз себе події останніх шести років. Їм ніколи було. Зйомки, корпоративи, виступи, серіали. Вони перекладають свою модель життя на державу”.